07.05.2004. Про затвердження Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування


Про затвердження Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування

Наказ Міністерства промислової політики України
від 7 травня 2004 року № 221

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
7 липня 2004 р. за № 846/9445

Відповідно до Положення про Міністерство промислової політики України, затвердженого Указом Президента України від 21 вересня 2001 року № 849/2001 "Про Положення про Міністерство промислової політики України", НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування (додається).
2. Управлінню гірничорудної промисловості (Надточенко М. М.) забезпечити разом з Юридичним управлінням (Давидчук М. М.) реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.
3. Керівникам гірничодобувних підприємств та проектних організацій незалежно від форм власності, що входять до сфери діяльності Мінпромполітики України, надалі керуватися цим Положенням та забезпечити приведення у відповідність до нього своїх внутрішніх розпорядчих документів.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Федяєва А. Г.
Міністр О. Л. Неустроєв
  ПОГОДЖЕНО: 
 

Голова Державного комітету України з будівництва та архітектури 
В. І. Череп 

Голова Державного комітету України з нагляду за охороною праці 
С. О. Сторчак 

Голова Державного комітету природних ресурсів України 
М. В. Злочевський 

В. о. Голови Державної комісії України по запасах корисних копалин 
Г. І. Рудько 


ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Міністерства промислової політики України
від 7 травня 2004 р. № 221

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
7 липня 2004 р. за № 846/9445

Положення
про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування

Це Положення визначає порядок проектування будівництва нових, розширення або реконструкції діючих гірничодобувних підприємств з підземним і відкритим способом розробки, порядок визначення розкритих, підготовлених та готових до виймання запасів та класифікацію гірничих робіт та гірничих виробок гірничодобувних підприємств України.

1. Загальні положення

1.1. Дія цього Положення поширюється на підприємства всіх форм власності, які здійснюють видобування, переробку і збагачення корисних копалин, та проектні організації, які проектують зазначені підприємства.
1.2. Проектування, будівництво і введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів і об'єктів з переробки мінеральної сировини здійснюється відповідно до вимог Кодексу України про надра, а саме:
1.2.1. У проектах будівництва гірничодобувних об'єктів повинні передбачатися:
розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;
способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;
раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;
складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;
геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;
рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву;
заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

1.2.2. У проектах будівництва об'єктів з переробки мінеральної сировини повинні передбачатися:
застосування технологічних схем, які забезпечують раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної сировини наявних у ній компонентів, що мають промислове значення;
раціональне використання, утилізацію, знешкодження або безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);
складування, збереження та визначення порядку обліку відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;
заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

1.3. Положення розроблено з урахуванням вимог Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 18.10.2002 № 155 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2002 за № 881/7169.
1.4. Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств чорної металургії з підземним способом розробки, затверджені протоколом Міністерства чорної металургії СРСР від 24.12.85 № 10-187, та Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств чорної металургії з відкритим способом розробки, затверджені протоколом Міністерства чорної металургії СРСР від 11.03.86 № 10-187, діють у частині, що не суперечить цьому Положенню.

2. Терміни та визначення

У цьому Положенні наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:
2.1. Вибій – поверхня корисної копалини або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виймання.
2.2. Відкрита розробка родовищ – видобування корисних копалин безпосередньо із земної поверхні.
2.3. Геологорозвідувальні роботи – комплекс спеціальних робіт і досліджень, що здійснюються з метою геологічного вивчення надр.
2.4. Гірнича виробка – порожнина в гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід.
2.5. Гірничий масив – ділянка земної кори, яка характеризується єдиними умовами утворення та подібними властивостями компонентів, що її складають.
2.6. Гірничий об'єкт – окрема гірнича виробка (система гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи іншого підприємства та використовується для видобування корисних копалин та з іншою метою, а також будівлі (споруди), які технологічно пов'язані з ними.
2.7. Гірничі породи – природні агрегати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні.
2.8. Гірничі роботи – комплекс робіт з проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
2.9. Гірничо-капітальні роботи – гірничі роботи, які забезпечують діяльність шахти (рудника) на весь період експлуатації родовища.
2.10. Гірничопідготовчі роботи – гірничі роботи, що проводяться з метою підготовки родовища або його частини для видобування корисних копалин.
2.11. Запаси корисних копалин – кількість корисних копалин, виявлена та підрахована на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих родовищ (покладів).
2.12. Кар'єр – сукупність відкритих гірничих виробок, призначених для розробки родовища корисних копалин.
2.13. Квершлаг – горизонтальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на денну поверхню, проведена у вміщаючих породах навхрест простяганню родовищ.
2.14. Консервація – припинення діяльності гірничого підприємства на невизначений строк з можливістю подальшого поновлення його роботи.
2.15. Копальня – місце видобування рудних та нерудних корисних копалин підземним або відкритим способом.
2.16. Корисні копалини – природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки.
2.17. Нарізні роботи – комплекс гірничих виробок у підготовлених ділянках родовища, необхідних для початку очисного виймання при прийнятій системі розробки.
2.18. Орт – горизонтальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на денну поверхню і пройдена навхрест простяганню в межах родовища.
2.19. Очисні роботи – комплекс робіт з безпосереднього видобування корисних копалин.
2.20. Підземна розробка родовищ – видобування корисних копалин з надр земної кори, які мають або не мають безпосереднього виходу на її поверхню.
2.21. Підняттєва виробка – похила або вертикальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на денну поверхню і пройдена між горизонтами з метою пересування людей, провітрювання, перепуску корисних копалин або породи, доставки матеріалів на підповерх та іншого.
2.22. Поклади корисних копалин – скупчення корисних копалин у надрах або на земній поверхні, оконтурені відповідно до вимог кондицій щодо якості, кількості, умов залягання та розробки мінеральної сировини.
2.23. Родовище корисних копалин – сукупність зближених покладів корисних копалин у надрах, а також у місцях складування відходів виробництва або втрат продуктів переробки сировини, які за кількістю та умовами залягання є придатними для промислового використання.
2.24. Рудник – гірниче підприємство, що видобуває рудні та нерудні корисні копалини підземним способом.
2.25. Свердловина – циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами.
2.26. Система розробки родовищ – визначений порядок виконання гірничо-підготовчих, нарізних, розкривних і видобувних робіт.
2.27. Уступ – частина товщі гірничих порід у кар'єрі, яка має робочу поверхню у формі сходинки та розробляється самостійними засобами виймання і транспортування.
2.28. Шахта – гірниче підприємство з видобування корисних копалин підземним способом.
2.29. Штрек – горизонтальна гірнича виробка, яка не має безпосереднього виходу на денну поверхню і розміщена за простяганням крутих та похилих родовищ та в будь-якому напрямку на горизонтальних родовищах.
2.30. Шурф – вертикальна гірнича виробка, яка пройдена з денної поверхні на відносно невелику глибину.

3. Склад і зміст проекту будівництва нового, розширення або реконструкції гірничодобувного підприємства

Зміст розділів проекту на будівництво нового, розширення, реконструкцію або технічне переоснащення гірничодобувного підприємства включає:

3.1. Склад проекту

3.1.1. Загальна пояснювальна записка – основні проектні рішення та техніко-економічні показники.
3.1.2. Генеральний план і транспорт.
3.1.3. Оцінка впливу на навколишнє середовище.
3.1.4. Геолого-промислова характеристика родовища. Гірничі роботи. Технологічний транспорт. Гірничо-механічні установки.
3.1.5. Ремонтне і складське господарство.
3.1.6. Електропостачання, електроустаткування, автоматизація, телемеханізація, зв'язок.
3.1.7. Автоматизована система керування технологічними процесами.
3.1.8. Теплопостачання, водопостачання і каналізація.
3.1.9. Будівельні рішення.
3.1.10. Організація будівництва.
3.1.11. Техніко-економічна частина. Організація праці та система управління підприємством.
3.1.12. Збірка специфікацій на устаткування, матеріали і вироби.
3.1.13. Зведений кошторис вартості будівництва. Об'єктні кошторисні розрахунки.
3.1.14. Локальні кошторисні розрахунки.
3.1.15. Топографічно-геодезичні та інженерно-геологічні дослідження.

3.2. Зміст розділів проекту

3.2.1. Загальна пояснювальна записка.
При складанні записки відображається таке:
підстава для розробки проекту, потреба в продукції підприємства;
вихідні дані для проектування;
стисла характеристика підприємства і його склад (для проекту розширення або реконструкції);
основні технічні рішення з проекту (геолого-промислова характеристика родовища, гірничі роботи, технологічний транспорт, гірничомеханічні установки, ремонтна служба і складське господарство, електротехнічна частина);
дані про потребу у воді, тепловій та електричній енергії;
заходи щодо енергозбереження;
дані про черговість і тривалість будівництва, виділення пускових комплексів, календарний план будівництва;
основні рішення і показники генерального плану, інженерних мереж та комунікацій;
дані про інженерний захист території і вплив на навколишнє середовище;
охорона праці, протиаварійний захист, безпека ведення робіт та пожежна безпека;
основні техніко-економічні показники, оцінка ефективності прийнятих рішень, висновки.

У розділі охорона праці, протиаварійний захист, безпека ведення робіт та пожежна безпека наводяться такі дані:
перелік основних нормативних документів, обґрунтовані й узгоджені з державними центральними органами з питань охорони праці відступи від чинних норм, правил та заходи для забезпечення безпеки процесів і виробів;
токсикологічна, пожежо-, вибухонебезпечна характеристика матеріалів, продуктів, напівфабрикатів, відходів виробництва;
контроль вимог безпеки;
характеристика виробничих приміщень, розрахунки або обґрунтування категорій щодо вибухової та пожежної небезпеки, визначення енергетичного потенціалу вибухонебезпечних блоків, радіуси можливих зон руйнацій;
заходи для запобігання травмуванню персоналу та з безпечної евакуації працюючих при можливих аваріях і пожежах;
дані про освітлення робочих місць, шум, вібрацію; про засоби вилучення і нейтралізації відходів з небезпечними властивостями; про запобігання пожежам, вибухам, зберігання та транспортування матеріалів, напівфабрикатів з небезпечними і шкідливими властивостями, ведення робіт із завантаження та розвантаження;
заходи для захисту працюючих від зовнішніх і внутрішніх факторів;
наявність санітарно-побутових приміщень, медобслуговування, дані про пільги, допуск до роботи жінок та підлітків.

3.2.2. Генеральний план і транспорт.
При складанні генерального плану відображається:
затверджена містобудівна документація (фрагмент), якою визначене місце розміщення об'єкта, що проектується;
стисла характеристика району й майданчика будівництва;
рішення генерального плану об'єктів, що проектуються;
інженерна підготовка територій, які підлягають забудові;
планові рішення щодо майданчиків будівництва;
вертикальне планування і благоустрій;
системи збору, очищення та відведення дощових стоків;
потреба в земельній ділянці, характеристика земель, що вилучаються, показники генерального плану;
внутрішній та зовнішній транспорт;
організація охорони на підприємствах.

3.2.3. Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС).
Цей розділ розробляється з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" і включає:
охорону атмосферного повітря від забруднення;
охорону водоймищ (водного басейну) від забруднення стічними водами;
охорону землі, рослин і тварин.

3.2.4. Геолого-промислова характеристика родовища. Гірничі роботи. Технологічний транспорт. Гірничо-механічні установки.
При відкритому способі розробки в проекті відображається:
геолого-промислова характеристика родовища, у тому числі: загальні відомості, геологічна будова родовища, якісна характеристика і запаси руд, гідрогеологічна характеристика, водопритоки в кар'єр, інженерно-геологічна характеристика, комплексна оцінка родовища, оцінка ступеня розвідки родовища, додаткова і експлуатаційна розвідки, гірничо-геологічні умови розробки родовища, розрахунок нормованих показників утрат і засмічення руди, охорона надр;
гірничі роботи, у тому числі: стислий зміст попередніх проектних рішень і аналіз сучасного стану (для проекту розширення або реконструкції) гірничих робіт, межі гірничих робіт, порядок розробки родовища, продуктивність і термін існування кар'єру, система розробки, розкриття родовища, календарний план гірничих робіт, заходи з освоєння проектних потужностей, управління якістю руди, втрати і засмічення, технологія гірничих робіт і механізація виробничих процесів, гірничокапітальні роботи, відвальне господарство, організація кар'єрного водовідводу, заходи щодо інженерного захисту кар'єру, заходи щодо охорони навколишнього середовища, техніка безпеки, техніко-економічні показники;
технологічний транспорт, у тому числі: стислий зміст попередніх проектних рішень і аналіз існуючої транспортної схеми, вибір технологічної схеми транспорту, визначення основних схем вантажопотоків і організація роботи транспорту, заходи щодо будівництва об'єктів транспортної схеми і обсяги будівельних робіт, залізничний транспорт, автомобільний транспорт, конвеєрний транспорт, господарський транспорт та перевезення працівників, техніко-економічні показники роботи технологічного кар'єрного транспорту;
гірничо-механічні установки, у тому числі: кар'єрне водовідведення, пневматичне господарство кар'єру, дробильно-перевантажувальні установки і стрічкові конвеєри циклічно-поточної технології, дробильно-сортувальні установки для виробництва щебеню.

При підземному способі розробки в проекті відображається:
геолого-промислова характеристика родовища, у тому числі: геологічна будова родовища, якісна характеристика і запаси руд, гідрогеологічна характеристика родовища, водопритоки в гірничі виробки, комплексна оцінка родовища, оцінка ступеня розвідки родовища, додаткова і експлуатаційна розвідка, гірничо-геологічні умови розробки, розрахунок нормованих показників утрат і засмічення руди, охорона надр;
гірничі роботи, у тому числі: аналіз існуючого стану гірничих робіт (для проекту реконструкції або розширення), продуктивність і термін існування рудника, розкриття родовища, гірничо-капітальні роботи, система розробки, очисні роботи, підготовчі роботи, календарний план розвитку гірничих робіт; відвальне господарство (складування некондиційної сировини та відходів виробництва); заходи щодо освоєння проектної потужності в нормативні терміни, управління якістю руди, втрати і засмічення, провітрювання рудника, підземний транспорт, господарство вибухових матеріалів, заходи з охорони навколишнього середовища, водовідведення, заходи стосовно інженерного захисту рудника, техніко-економічні показники;
гірничомеханічні установки, у тому числі: підйомні установки, конвеєри для транспортування руди по похилому стволу (при розкритті похилим стовбуром), похилі підіймачі, ліфтові підіймачі, механічне устаткування надшахтних споруд і навколостовбурових дворів, пристрої для підземного подрібнення і завантаження скіпів, вентиляторні установки і вентиляційні пристрої, пневматичне господарство і мережа технічної води, головна водовідвідна установка, зумпфові водовідвідні установки, техніко-економічні показники;
транспорт на поверхні, залізничний транспорт, автомобільний транспорт, відвальне господарство.

3.2.5. Ремонтне і складське господарство.
У цьому розділі проекту відображається таке:
аналіз існуючого становища (для проекту реконструкції або розширення), обсяг ремонтних робіт, ремонт гірничого устаткування і устаткування рудопідготовчого комплексу, ремонт і обслуговування автомобілів, тракторів і машин на їх базі, ремонт і обслуговування залізничного рухомого складу, ремонт і обслуговування рухомого складу підземного транспорту, ремонт електроустаткування, ремонт будівель і споруд промислового комплексу, складське господарство (матеріально-технічних, паливно-мастильних матеріалів, вибухових речовин та іншого);
постачання стисненого повітря, кисню, газу.

3.2.6. Електропостачання, електроустаткування, автоматизація, телемеханізація, зв'язок.
У цьому розділі проекту відображається таке:
електропостачання та електроустаткування (основні показники, вихідні дані, електропостачання, підстанції, лінії електропередачі, електроустаткування, освітлення, захист від блискавки, заземлення, організація експлуатації електрогосподарства); автоматизовані системи обліку витрат електроенергії, газу, води та іншого;
автоматизація виробничих процесів;
телемеханізація, зв'язок та сигналізація;
автоматизація на залізничному транспорті.

3.2.7. Автоматизована система керування технологічними процесами.
У цьому розділі проекту відображається таке:
опис процесу діяльності системи;
опис постановки задач технологічного процесу;
опис програмного забезпечення;
інформаційне забезпечення;
опис комплексу технічних засобів.

3.2.8. Теплопостачання, водопостачання і каналізація.
У цьому розділі проекту відображається таке:
теплопостачання: паливно-енергетичний баланс підприємства, теплові навантаження, котельня (джерело тепла), паливно-енергетичне устаткування, баланс води і пари, теплова схема, водопідготовка, паливопостачання та шлакозоловидалення, очищення димових газів, теплові мережі, техніко-економічні показники системи централізованого теплопостачання;
водопостачання: норми водоспоживання і необхідні напори, системи і схеми водопостачання, мережі і споруди водопостачання;
каналізація: норми водовідведення і характеристика стічних вод, системи і схеми каналізації, мережі і споруди каналізації.

3.2.9. Будівельні рішення.
У цьому розділі проекту відображається таке:
природні умови району: загальна характеристика району, клімат, геолого-гідрогеологічна характеристика, інженерно-геологічні умови;
архітектурно-будівельні рішення: кліматичні й інженерно-геологічні умови району будівництва, характеристика об'ємно-планувальних і конструктивних рішень будинків і споруд, заходи щодо зниження шуму і вібрації, заходи щодо електричної, вибухової та пожежної безпеки, забезпечення довговічності будинків і споруд, вплив масових вибухів на сейсмічну стійкість будівель і споруд, захист будівельних конструкцій від корозії, принципові рішення з освітлення робочих місць, санітарно-побутового і медичного обслуговування, громадського харчування.

3.2.10. Організація будівництва.
У цьому розділі проекту відображається таке:
характеристика умов будівництва;
підготовчий період;
методи виконання основних будівельно-монтажних робіт;
обсяг будівельно-монтажних робіт;
потреба в будівельних конструкціях, деталях, напівфабрикатах, виробах та основних матеріалах;
потреба в будівельних кадрах, житлі та культурно-побутовому обслуговуванні;
потреба в будівельних машинах, механізмах, транспортних засобах;
потреба в енергоресурсах та воді;
тимчасові споруди, складське господарство, зв'язок;
будівельний генеральний план;
календарний план будівництва;
техніко-економічні показники будівництва.

3.2.11. Техніко-економічна частина.
У цьому розділі проекту відображається таке:
стисла характеристика підприємства;
організація праці та система управління підприємством;
капітальні вкладення, основні виробничі фонди;
чисельність персоналу, продуктивність праці;
експлуатаційні витрати, собівартість продукції;
ефективність капітальних вкладень, вибір варіанта реконструкції кар'єру, рудника, шахти;
висновки, зведення основних техніко-економічних показників.

3.3. Проектна документація підлягає затвердженню і комплексній державній експертизі відповідно до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 (із змінами).

3.4. Особливості проектування гірничодобувних підприємств при різних формах відновлення основних фондів:

3.4.1. Нове будівництво
До нового будівництва належить будівництво комплексу об'єктів основного та обслуговувального призначення, здійснюване на нових майданчиках з метою створення нової виробничої потужності.
При будівництві підприємства за чергами до нового будівництва належать перша та наступна черги до введення в дію всіх запроектованих потужностей до повного розвитку підприємства.
До нового будівництва належить також будівництво на новому майданчику підприємства такої самої або більшої потужності замість того, що ліквідується з причин недоцільності подальшої експлуатації за технічними і економічними умовами.

3.4.2. Розширення діючих підприємств
До розширення діючих підприємств належить будівництво додаткових виробництв основного виробничого призначення на території діючих підприємств або на прилеглих до них майданчиках з метою створення додаткових або нових потужностей.
Вимога про розміщення об'єктів додаткових виробництв на існуючих або прилеглих до них майданчиках для гірничодобувних підприємств, розміщення яких диктується заляганням корисних копалин родовища (або групи родовищ), що відпрацьовується даним підприємством, не ставиться.

3.4.3. Реконструкція діючих підприємств
До реконструкції діючих гірничорудних підприємств належить проведення робіт з підтримки діючих потужностей з видобування корисних копалин, розкриття та підготування нових горизонтів і ділянок на діючих шахтах, рудниках, кар'єрах, розкриття новими шахтними стволами і штольнями флангових або більш глибоких горизонтів.
При цьому в найменуванні проекту вказується реконструкція (наводиться назва підприємства і об'єкта) з метою підтримки потужності.
До реконструкції діючих підприємств слід також відносити:
проведення робіт з проходки нових та переоснащення діючих стволів рудників, переобладнання підземних і вентиляційних установок, удосконалення способу розкриття, систем розробки і схем підготовки запасів з метою збільшення виробництва та з одночасним проведенням заходів з механізації;
об'єднання шахтних полів (гірничих відводів) декількох шахт або кар'єрів з метою створення єдиної схеми капітальних і підготовчих робіт та єдиного технологічного комплексу поверхні і кар'єрного господарства;
будівництво об'єктів охорони навколишнього середовища.

3.4.4. Технічне переоснащення діючих підприємств
До технічного переоснащення діючих підприємств належить комплекс заходів з підвищення техніко-економічного рівня підприємства, цехів і ділянок на основі впровадження передової техніки і технології, механізації та автоматизації виробництва, заміни морально застарілих агрегатів і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним.
Технічне переоснащення здійснюється, як правило, за проектами і кошторисами на окремі об'єкти або види робіт, які розробляються на основі єдиного техніко-економічного обґрунтування та відповідно до плану підвищення техніко-економічного рівня підприємства.
До технічного переоснащення діючих гірничорудних підприємств слід відносити:
заходи щодо впровадження більш прогресивних способів підготовки шахтного поля, систем відробки горизонтів і кар'єрів, механізацію розкривних, добувних і буровибухових робіт;
облаштування залізничних колій і автошляхів;
заміну в кар'єрах та підземних рудниках транспортних і підйомних засобів та машин, вентиляційного устаткування на більш продуктивне;
спорудження конвеєрних трактів (комплекси циклічно-потокової технології) для переміщення гірничої маси з глибоких горизонтів кар'єрів;
заміну на збагачувальних, агломераційних фабриках та фабриках огрудкування основного технологічного і допоміжного устаткування на більш продуктивне, що забезпечує збільшення глибини збагачення і коефіцієнта виходу товарного продукту;
заходи з поліпшення умов праці і техніки безпеки.

4. Класифікація запасів за ступенем підготовленості

4.1. За промисловим значенням запаси корисних копалин поділяються на балансові, умовно балансові і позабалансові запаси родовища.

4.2. До балансових запасів родовища належать запаси, які на момент оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками можна економічно ефективно видобути і використати при сучасній техніці і технології видобутку та переробки мінеральної сировини, що забезпечують дотримання вимог раціонального, комплексного використання корисних копалин і охорони природи.
4.3. До умовно балансових запасів належать запаси, ефективність видобування і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки.
4.4. До позабалансових запасів родовища належать запаси, видобування і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об'єктом промислового значення.
Якщо проектом доведена економічна доцільність відробки позабалансових запасів (або їхньої частини), то ці запаси повинні бути в установленому порядку переведені в балансові запаси.

4.5. З числа балансових у процесі розробки родовища виділяються промислові та експлуатаційні запаси.
Промисловими запасами вважаються запаси в межах проектних контурів кар'єрного (шахтного) поля, що підлягають видобуванню з надр відповідно до проекту розробки родовища. Промислові запаси визначаються шляхом вилучення з балансових запасів втрат, передбачених проектом.
Експлуатаційними запасами вважаються обґрунтовані проектом промислові запаси за винятком утрат та з урахуванням збіднення їх при видобуванні.

4.6. У міру уточнення в процесі експлуатації контурів покладів, об'ємної ваги корисної копалини та інших параметрів кількість балансових і промислових запасів підприємства повинна коригуватися. У разі зменшення кількості балансових і промислових запасів їх необхідно списувати у відповідності до вимог Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 58.
4.7. За ступенем підготовленості до видобування запаси корисних копалин поділяються на розкриті, підготовлені та готові до виймання.
4.8. В основу класифікації запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування покладено виконання певних видів гірничих робіт і проведення необхідних гірничих виробок.
4.9. Забезпеченість підприємства розкритими, підготовленими і готовими до виймання запасами корисної копалини визначається у проекті як частка від ділення кількості цих запасів на середньомісячний видобуток планового періоду. Плановим періодом для визначення забезпеченості підприємства запасами є півріччя, наступне за звітним періодом.
4.10. Нормативи розкритих, підготовлених і готових до виймання запасів корисних копалин повинні встановлюватися при проектуванні кар'єрів та шахт згідно з пунктом 4.9 цього Положення. Урахування стану та руху запасів за ступенем підготовленості до видобування здійснюється маркшейдерською і геологічною службами підприємства.
4.11. Гірничодобувні підприємства зобов'язані проводити облік стану та руху розкритих, підготовлених і готових до виїмки запасів корисних копалин з метою визначення забезпеченості підприємства цими запасами, обґрунтованого планування обсягів і напрямків гірничих робіт відповідно до виробничої потужності підприємства.
4.12. Звіт про стан та рух розкритих, підготовлених і готових до видобування запасів корисних копалин складається один раз на півріччя. Форма звіту наведена в додатку.

5. Відкритий спосіб розробки

5.1. Класифікація гірничих робіт і гірничих виробок

5.1.1. Гірничі роботи і виробки при відкритому способі розробки корисних копалин поділяються на гірничорозвідувальні, гірничо-капітальні, гірничопідготовчі, допоміжні та добувні.
5.1.2. Гірничорозвідувальні роботи (експлуатаційна розвідка) проводяться з метою уточнення контурів покладів, запасів, речовинного складу та фізико-механічних властивостей корисних копалин і порід, планування гірничих робіт і вирішення ряду інших завдань, пов'язаних із розробкою родовища.
До гірничорозвідувальних виробок належать розвідувальні шурфи та геологорозвідувальні свердловини.

5.1.3. Гірничо-капітальні роботи проводяться з метою розкриття і розробки родовища або його частини.
До гірничо-капітальних належать роботи з розкриття родовища, які виконуються до введення його в експлуатацію згідно з актом державної комісії, включаючи проведення в'їзних і розкривних траншей, необхідних для забезпечення кар'єру підготовленими і готовими до видобування запасами, достатніми для початку його нормальної експлуатації відповідно до проекту.
До гірничо-капітальних робіт належать також роботи з проведення гірничих виробок циклічно-потокової технології, спеціальних гірничих виробок, призначених для осушення та гідрозахисту кар'єрних полів (шахтні стовбури, шурфи, квершлаги, штреки, капітальні русловідвідні та водовідвідні канави, зумпфи, свердловини та інше).

5.1.4. Гірничопідготовчі роботи проводяться з метою підготовки до розробки розкритої частини родовища.
До гірничопідготовчих робіт належать розкривні роботи (крім гірничо-капітальних), роботи з планування денної поверхні, проведення в'їзних траншей, призначених для підготовки запасів на розміщених нижче горизонтах, роботи з проведення розкривних та розрізних траншей, роботи з розміщення розкривних порід і пустих порід, що виникли від збагачення, та некондиційної мінеральної сировини у відвалах кар'єрів.
При розміщенні розкривних та пустих порід виділяються обсяги, які не є відходами та будуть використані для гірничотехнічної рекультивації, будівництва перевантажувальних майданчиків і шляхів в кар'єрах, гідротехнічних споруд.

5.1.5. Допоміжні роботи проводяться в підготовленій частині родовища. Допоміжними роботами повністю завершується підготовка запасів до проведення добувних робіт.
До допоміжних робіт належать:
роботи з зачищення уступів для проведення бурових робіт (планування робочих площадок, роздрібнення і прибирання негабаритів та інше);
роботи з будівництва автодоріг (під'їздів) до екскаваторів;
роботи з проведення тимчасових водовідвідних канав і зумпфів на окремих горизонтах.

5.1.6. До добувних робіт відносять добування корисних копалин з готової до видобування частини родовища.
Добувні роботи включають такі основні виробничі процеси: відбійка, навантаження, транспортування і розвантаження корисних копалин. Відбійка полягає у відділенні корисної копалини від масиву з одночасним його розпушенням і здійснюється за допомогою буропідривних робіт або механізмів та машин.

5.2. Визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування

5.2.1. Розкритими вважаються балансові запаси корисних копалин родовища або його частини, звільнені від пустих порід, або оголені внаслідок природних умов залягання, для розробки яких пройдена в'їзна траншея і виконані гірничо-капітальні роботи, передбачені проектом.
Розкриті запаси визначаються в межах масиву корисних копалин, обмеженого:
зверху – поверхнею корисних копалин, оголеною внаслідок виконаних гірничих робіт або природними умовами залягання;
знизу – горизонтом, на який пройдена в'їзна траншея;
збоку – а) з боку добувних робіт – оголеними поверхнями укосів уступів; б) з боку масиву корисних копалин – поверхнями, побудованими від меж верхньої оголеної поверхні покладів під кутом укосу з урахуванням розмірів захисних берм, передбачених проектом.
У випадках, коли відповідно до прийнятої організації робіт розробляється уступ нижче горизонту в'їзної траншеї, нижньою межею розкритих запасів вважається горизонт, розташований нижче горизонту в'їзної траншеї на глибину черпання екскаватора.
Після проведення розкривних робіт припускається залишати прошарок пустих порід потужністю не більш 0,5 м. На кар'єрах з видобування каолінів і вогнетривких глин з метою охорони корисних копалин від вивітрювання і засмічення припускається залишок прошарку пустих порід потужністю не більше 2 метрів.

5.2.2. До підготовлених належать запаси уступів (із числа розкритих) з оголеною верхньою і боковою поверхнями, для розробки яких виконані гірничопідготовчі роботи, передбачені проектом.
Підготовлені запаси уступу обмежуються:
зверху – верхньою оголеною поверхнею уступу;
знизу – горизонтом підошви уступу;
збоку – а) з боку добувних робіт – оголеною поверхнею укосу уступу; б) з боку масиву корисних копалин – поверхнею, побудованою від межі захисної берми розташованого вище уступу, під кутом укосу, передбаченим проектом.

5.2.3. Готовими до виймання вважаються запаси з числа підготовлених, для розробки яких виконані допоміжні роботи, і які можуть бути відпрацьовані незалежно від просування суміжного верхнього уступу, залишаючи при цьому необхідну ширину робочої площадки:
а) на робочих горизонтах до ширини тимчасової неробочої площадки;
б) при переході до граничного проектного контуру – до ширини берми безпеки, передбаченої проектом.
Готові до видобутку запаси уступу обмежуються:
зверху – верхньою оголеною поверхнею уступу;
знизу – горизонтом підошви уступу;
збоку – а) з боку добувних робіт – оголеною поверхнею укосу уступу; б) з боку масиву корисних копалин – поверхнею укосу уступу, побудованою від межі робочої площадки розташованого вище уступу, під кутом укосу, передбаченим проектом.
Готовими до видобутку запасами вважаються також запаси, відбиті від масиву корисних копалин.

6. Підземний спосіб розробки

6.1. Класифікація гірничих робіт і гірничих виробок

6.1.1. Гірничі роботи та гірничі виробки при підземному способі розробки поділяються на гірничорозвідувальні, гірничо-капітальні, гірничопідготовчі, нарізні, очисні та закладні.
6.1.2. До гірничорозвідувальних виробок належать розвідувальні шахтні стовбури, квершлаги, штреки, підняттєві орти, камери для підземного розвідувального буріння свердловин та інше.
6.1.3. Гірничо-капітальні роботи проводяться з метою розкриття і розробки родовища або його частини.
До гірничо-капітальних виробок належать виробки, що споруджуються з метою розкриття родовища або його частини на першому видобувному горизонті (згідно з проектом) для подальшого видобування корисних копалин, та виробки і споруди на першому та наступних горизонтах, які забезпечують збільшення або підтримання проектних і виробничих потужностей:
вертикальні та похилі стовбури (крім сліпих стовбурів та технологічних виробок, призначених для поглиблення основних стовбурів), шурфи; штольні; виробки навколоствольних дворів, комплекси підземного подрібнення і завантаження скіпів або конвеєрів; капітальні рудоспуски і породоспуски; виробки бункерних комплексів; виробки водовідливних комплексів.

6.1.4. Гірничопідготовчі роботи проводяться з метою подальшого розкриття наступних, придатних для відпрацювання, горизонтів родовища та підготовки видобування розкритої його частини, а також складування пустих порід та некондиційної мінеральної сировини, яка не є відходами і в подальшому може бути перероблена.
До гірничопідготовчих виробок належать: квершлаги; сліпі поглиблювальні стовбури з комплексами технологічних виробок; сліпі стовбури та технологічні виробки, призначені для поглиблення основних стовбурів, похилі з'їзди, які проходять з поверхні, а також з'єднувальні відкотні з'їзди на підповерх; головні польові штреки, які використовуються протягом усього терміну відробки горизонту; відкотні штреки висячого боку, відкотні орти, штреки й орти проміжних горизонтів; склади вибухових матеріалів; вентиляційні, ходові і матеріальні підняттєві виробки, ліфтові підняттєві виробки; спеціальні вентиляційні, закладальні і дренажні виробки; виробничо-господарські камери (крім навколостовбурових), свердловини загальношахтного і дільничного значення (вентиляційні, дегазаційні, дренажні, водовідливні, кабельні та інші).

6.1.5. Нарізні роботи проводяться в підготовленій частині родовища. Нарізними роботами повністю завершується оконтурювання і підготовка запасів до проведення очисних робіт.
До нарізних належать виробки в межах експлуатаційних блоків, проведені як по корисній копалині, так і по пустих породах вище відкотних горизонтів: виробки доставки; бурові штреки й орти; "господарські" і складально-вентиляційні штреки і орти горизонту доставки; відрізні підняттєві виробки та їх розширення; вирубні штреки, орти, бурові камери; випускні дучки та їх розширення, рудоспуски.

6.1.6. До очисних робіт належать роботи з видобування корисної копалини в частині родовища, де виконані підготовчі й нарізні роботи.
Очисні роботи включають такі основні виробничі процеси: відбійка (обвалення), випуск і доставка корисної копалини, а також підтримка очисного простору.
Виробки, утворені при очисному видобуванні руди, називають очисними виробками або очисним простором. До них належать: воронки, компенсаційні й вирубні камери, відрізні щілини, видобувні камери, траншеї.
Відбійка масиву корисної копалини включає операції з відділення й руйнації (подрібнення) масиву і здійснюється за допомогою буропідривних робіт або за допомогою механізмів і машин.
Буропідривні роботи, за допомогою яких проводиться відбійка готових до виймання запасів корисної копалини, є складовою частиною очисних робіт.

6.1.7. До закладальних робіт належать роботи з закладання відпрацьованих очисних просторів.

6.2. Визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування

6.2.1. Розкритими вважається частина балансових запасів родовища, для розробки яких виконані всі гірничо-капітальні роботи, передбачені проектом. Крім того, для віднесення запасів до групи розкритих необхідно пересічення гірничою виробкою контакту висячого або лежачого боку покладу корисної копалини. Якщо родовище має декілька окремих покладів, то до розкритих відносять запаси тих покладів, контакти яких пересічені гірничими виробками. Переведення частини балансових запасів підприємства в розкриті проводиться ділянками, для яких виконані гірничо-капітальні роботи, передбачені проектом.
Межами розкритих запасів вважаються:
за підняттям – від горизонту підсічки покладу гірничо-капітальними виробками до розміщеного вище горизонту або до виклинювання покладу, або до виходу його на поверхню;
за простяганням – у межах ділянок, для яких виконані гірничо-капітальні роботи, передбачені проектом;
навхрест простягання – в межах усієї потужності покладу корисних копалин, а для покладів із пологим і горизонтальним заляганням – аналогічно межам за простяганням.

6.2.2. Підготовленими вважається частина розкритих запасів корисних копалин в блоках або ділянках, в яких пройдені всі гірничопідготовчі виробки, передбачені схемою підготовки, прийнятою в проекті.
Переведення запасів у групу підготовлених проводиться цілими блоками по виконанні передбаченого проектом обсягу гірничопідготовчих робіт.
З числа підготовлених виділяються тимчасово неактивні запаси. До тимчасово неактивних належать запаси корисних копалин, що знаходяться:
в тимчасових ціликах (міжкамерних, стелях, днищах та інших); у блоках, очисна виїмка в яких за гірничотехнічними умовами тимчасово неможлива (наявність невідпрацьованих запасів корисних копалин на розміщених вище горизонтах, наявність невідпрацьованих покладів у висячому боці і тому подібне); у роздавлених і завалених ділянках, нарізка або добування в яких тимчасово неможливі.

6.2.3. Готовими до виймання вважаються запаси блоків і ділянок (із числа підготовлених запасів), в яких пройдені всі нарізні виробки і пробурені експлуатаційні свердловини, необхідні для початку очисної виїмки корисних копалин відповідно до прийнятого проекту.
Розрахунок готових до виймання запасів проводиться за системами розробки з урахуванням стану гірничих робіт у блоках (панелях).
Порядок визначення готових до виймання запасів при різноманітних системах підземної розробки залізорудних і марганцевих родовищ
Для розробки залізорудних родовищ переважно застосовуються:
системи розробки поверховим обваленням (поверховим самообваленням і поверховим примусовим обваленням);
системи розробки підповерховим обваленням (підповерховим самообваленням і підповерховим примусовим обваленням);
поверхово-камерні системи розробки;
камерно-стовпові системи розробки;
системи шарового виймання з закладкою;
системи розробки довгими стовпами (переважно застосовуються при підземному способі розробки родовищ марганцевих руд);
камерна система розробки із закладенням виробленого простору сумішами, що твердіють.

Системи розробки поверховим обваленням

При системах поверхового обвалення шахтне поле в межах поверху розбивають на блоки, які відпрацьовують за допомогою самообвалення або примусового обвалення.
Гірничопідготовчі роботи при системах поверхового обвалення полягають у проведенні виробок головного відкотного горизонту, а також блокових підняттєвих виробок.
Щоб зарахувати запаси до категорії готових до виймання, в блоці повинні бути пройдені такі нарізні виробки:
а) при системі поверхового самообвалення – усі виробки приймального горизонту, підняттєві виробки різноманітного призначення (ходові, вентиляційні, матеріальні, оглядові), оконтурювальні виробки (штреки, орти), відрізні і вирубні виробки (штреки, орти, підняттєві виробки), випускні дучки, рудоспуски, різноманітні збійки й інші виробки;
б) при системі поверхового примусового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами на вертикальні компенсаційні камери і в стисненому просторі – всі виробки приймального горизонту, підняттєві виробки різноманітного значення (ходові, вентиляційні, матеріальні), рудоспуски, відрізні виробки (штреки, орти, підняттєві виробки), бурові виробки (штреки, орти, камери, підняттєві виробки), вирубні виробки, випускні дучки, різні поверхові вентиляційні та інші виробки, які передбачені проектом.

Системи розробки підповерховим обваленням

При різноманітних варіантах систем підповерхового обвалення підготовка до очисного виймання проводиться за однаковою схемою: поверх ділиться на блоки й на підповерхи, підповерхи – на панелі. Підготовчими виробками при цьому є польові або рудні відкотні штреки, орти-заїзди, блокові підняттєві виробки.
Для зарахування запасів до категорії готових до виймання в блоці повинні бути пройдені такі нарізні виробки:
а) при системі підповерхового самообвалення – підповерхові штреки й орти, рудоспускні, ходові, вентиляційні підняттєві виробки, оконтурювальні виробки, випускні дучки та інші виробки;
б) при системі підповерхового примусового обвалення з відбійкою руди глибокими свердловинами – виробки горизонту доставки, підняттєві виробки (ходові, вентиляційні, рудоспускні), бурові виробки (камери, підняттєві виробки), вирубні виробки, випускні дучки й інші виробки;
в) при варіантах системи підповерхового примусового обвалення "закрите віяло", "грушовидні західки", "камера над дучками" – виробки горизонту доставки, підняттєві виробки (ходові, вентиляційні, рудоспускні), випускні дучки; для варіанта "камера над дучками" повинні бути пройдені вирубні виробки, а також контрольний штрек, якщо він передбачений проектом, та інші виробки.
Запаси, готові до видобування, підраховуються окремими панелями. Межі панелей встановлюються проектом відробки блока.

Поверхово-камерні системи розробки

При поверхово-камерних системах розробки видобування руди в більшості випадків проводиться відбійкою зарядами глибоких свердловин на всю висоту поверху при максимальних розмірах камерних запасів, що виймаються до завалення стелини і ціликів.
Підготовчі роботи при поверхово-камерній системі полягають у проведенні польових або рудних штреків (або тих і інших) на головному відкотному горизонті, блокових підняттєвих виробок і рудоспусків, свердловин дільничного значення.
Для віднесення запасів до категорії готових до виймання в блоці повинні бути пройдені такі нарізні виробки:
а) при варіанті поверхово-камерної системи з відбійкою глибокими свердловинами горизонтальних шарів руди – виробки горизонту скреперування, підняттєві виробки різноманітного призначення (вентиляційні, ходові, матеріальні), бурові виробки, рудоспускні, вирубні й інші виробки;
б) при варіанті поверхово-камерної системи з відбійкою глибокими свердловинами похилих шарів руди – виробки горизонту скреперування, підняттєві виробки різноманітного призначення, бурові виробки, вирубні і відрізні виробки, рудоспуски й інші виробки;
в) при варіанті поверхово-камерної системи розробки підповерховими штреками з відбійкою руди штанговими шпурами – виймальні (підповерхові) штреки й орти, виробки приймального горизонту, вирубний штрек, відрізні підняттєві виробки, випускні дучки й інші виробки;
г) при варіанті поверхово-камерної системи розробки підповерховими штреками з відбійкою руди віялами глибоких свердловин – виробки горизонту скреперування, підняттєві виробки різноманітного призначення, виймальні (бурові) штреки, вирубні штреки, випускні дучки й інші виробки.

Камерно-стовпові системи розробки

Головна ознака систем – виймання руди паралельно розташованими камерами із залишенням регулярних або нерегулярних ціликів.
Підготовчі роботи полягають у проведенні виробок відкатного горизонту, блокових підняттєвих виробок і свердловин дільничного значення.
Для віднесення запасів блока або панелі до готових до виймання повинні бути проведені такі нарізні виробки: панельні штреки, вентиляційно-ходові підняттєві виробки, рудоспуски, відрізні виробки, ніші для встановлення скреперних лебідок, різноманітні збійки й інші виробки, які передбачені проектом.
Запаси, готові до виймання, підраховуються в проектних контурах панелей, для відпрацювання яких виконаний весь комплекс нарізних робіт.

Системи шарового виймання з закладкою

Підготовчими виробками є виробки відкотного горизонту, блокові підняттєві виробки, свердловини дільничного значення.
Для віднесення запасів до категорії готових до виймання повинні бути пройдені такі нарізні виробки: підняттєві виробки різноманітного призначення (вентиляційні, ходові, вантажні, закладні, рудоспускні), шарові штреки (видобувні та закладні), вентиляційно-закладні орти і штреки, відрізні виробки, різноманітні вентиляційно-господарські збійки й інші виробки, які передбачені технічним проектом.

Системи розробки довгими стовпами

Підготовчі роботи при системах розробки довгими стовпами полягають у проведенні польових або рудних панельних штреків, панельних підняттєвих виробок різноманітного призначення, рудоспусків і свердловин дільничного значення.
Для зарахування запасів до категорії готових до виймання повинні бути пройдені виймальні або нарізні штреки.
Камерна система розробки із закладенням виробленого простору сумішами, що твердіють
Головна ознака системи – добування руди із камер з подальшим закладанням їх сумішами, що твердіють.
Підготовчі роботи полягають у проведенні виробок відкотного горизонту і вентиляційно-закладних виробок.
Для віднесення запасів камери до готових до виймання повинні бути проведені такі нарізні виробки: вирубні (штреки, орти), відрізні підняттєві виробки, випускні (дучки, західки), бурові (штреки, орти, камери), рудоспуски, різноманітні збійки та інші виробки, які передбачені проектом.
Запаси, готові до виймання, підраховуються в проектних контурах камери, для відпрацювання яких виконаний весь комплекс нарізних робіт.

6.2.4. Запаси в тимчасових ціликах (стелі, днища, міжкамерні цілики) вважаються готовими до виймання за таких умов:
проведені необхідні нарізні виробки, передбачені проектом відпрацювання цих ціликів;
виконано нарізні роботи у тому блоці (панелі), запаси якого будуть відпрацьовані разом з запасами в тимчасових ціликах.

7. Визначення коефіцієнта експлуатації, річного зниження, річного посування фронту видобувних робіт

7.1. За показник, який характеризує інтенсивність розробки рудних родовищ, використовують величини коефіцієнта експлуатації і середнього річного зниження гірничих робіт. Коефіцієнт експлуатації характеризується кількістю корисних копалин, добутих за рік з 1 м2 експлуатаційної площі родовища. Коефіцієнт експлуатації родовища Ke визначається як відношення кількості добутих корисних копалин за рік до експлуатаційної площі покладів:
, (1)
де
D – річний видобуток шахти або кар'єру, тис. т;
Se – експлуатаційна площа шахти або кар'єру, м2, визначається за формулою (4) і наведена в графі 6 форми 1 (додаток).

7.2. Річне зниження гірничих робіт h, виражене в метрах, може бути визначене за формулою
, (2)
де
Qn – кількість погашених запасів по шахті (кар'єру) за рік (графа 21 форми 1), тис. т;
Se – загальна експлуатаційна площа шахти (кар'єру), визначена за формулою (4), м2;
  – середня об'ємна вага корисних копалин в експлуатованій частині родовища, т/м3.

7.3. Експлуатаційна площа покладів корисних копалин на заданому горизонті є частиною геологічної площі цього горизонту і визначається як різниця між геологічною площею і площею ділянок, що не підлягають відпрацюванню з тих чи інших причин (охоронні цілики, зони тектонічних порушень і тому подібне).
Геологічною площею покладів корисних копалин на будь-якому заданому горизонті називається площа горизонтального перетину покладів на цьому горизонті.
Геологічна й експлуатаційна площі на будь-якому заданому горизонті можуть бути визначені безпосередньо за допомогою планіметра по геолого-маркшейдерських планах, на які нанесені контури покладів корисних копалин і контури ділянок, що не підлягають відпрацюванню. У зв'язку з тим, що гірничі роботи ведуться на поверсі (уступі), який має певну висоту H, а поклади корисних копалин часто мають складну форму, значення експлуатаційної площі в межах даного поверху (уступу) варто визначати як середнє. При формі покладів, близькій до правильної геометричної форми, у межах поверху (уступу) середня експлуатаційна площа може бути визначена як середнє арифметичне з площ верхнього і нижнього горизонтів, що обмежують даний поверх (уступ) по висоті.
При складній формі покладів середню експлуатаційну площу поверхні i-го поверху (уступу)  визначають за формулою
, (3)
де
Qi  – балансові запаси корисних копалин в i-му поверсі (уступі). Ці дані варто брати з форми 1 обліку стану й руху розкритих, підготовлених і готових до видобування запасів (графа 11). Якщо вихідні запаси змінилися за рахунок уточнення контурів покладів, об'ємної ваги чи з інших причин, то в цьому разі для розрахунків за формулою (3) слід брати уточнені запаси, визначені з урахуванням змін запасів, наведених у графах 13 і 15 форми 1;
– запаси корисних копалин в i-му поверсі (уступі), що не підлягають відпрацюванню. Кількість цих запасів слід брати з графи 12 форми 1;
Hi – висота i-го поверху (виступу);
– середня об'ємна вага корисних копалин в i-му поверсі (уступі). Ці дані наведені в графі 25 форми 1.

При наявності в поверсі (уступі) декількох покладів загальна експлуатаційна площа по поверху (уступу) визначається як сума відповідних площ усіх покладів у межах проектних контурів шахти (кар'єру).

7.4. Загальна експлуатаційна площа по шахті (кар'єру) Se при наявності декількох чинних поверхів (уступів) визначається за допомогою формули
, (4)
де
– середня об'ємна вага корисних копалин частини родовища, що перебуває в експлуатації;
n – кількість діючих поверхів, уступів.

При визначенні експлуатаційної площі за формулою (4) у підрахунок повинні включатися всі поверхи, що діють у даний звітний період.

7.5. Річне посування добувних робіт (графа 9 форми 1) визначається для гірничих підприємств, що розробляють родовище відкритим способом. Річне посування добувних робіт i-го уступу li розраховується за формулою
, (5)
 де
– погашені запаси i-го уступу;
Hi – середня висота i-го уступу у відпрацьованій частині на звітний період;
Li – середня довжина фронту добувних робіт i-го уступу за звітний період;
  – середня об'ємна вага корисних копалин у запасах , погашених за звітний період.

7.6. Довжину фронту добувних робіт Li (графа 10 форми 1) слід визначати як середнє арифметичне:
, (6)
де
Lj – довжина фронту добувних робіт на уступі на кінець j-го місяця звітного періоду;
N – число місяців у звітному періоді.

Величина Li визначається за маркшейдерськими планами у межах ділянок, забезпечених готовими до виймання запасами.
Річне посування в цілому по кар'єру l розраховується за формулою
, (7)
де
– погашені запаси по кар'єру за звітний період;
 – середня висота уступу за звітний період;
n – число добувних уступів, що діяли у звітному періоді.

Заступник директора департаменту гірничорудної промисловості, феросплавів, кольорової металургії та вторинних металів – начальник управління гірничорудної промисловості Міністерства промислової політики України 


Информация о документе
Формат: DOC

Скачали: 691


Похожие документы

Генерация: 0.398 сек. и 7 запросов к базе данных за 0.009 сек.