Рекомендації щодо нормування праці в галузях народного господарства


Рекомендації
щодо нормування праці в галузях народного господарства

Затверджено Постановою Міністерства праці України
від 19 травня 1995 р. N 2

(Розроблено згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 20 березня 1995 р. N 197)

1. Методичні основи організації нормування праці

1.1. Нормування праці є складовою частиною (функцією) управління виробництвом і включає визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт (виготовлення одиниці продукції) окремими робітниками (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці.
Необхідними визнаються витрати, відповідні ефективному для конкретних умов виробництва використанню трудових та матеріальних ресурсів в умовах дотримання науково обгрунтованих режимів праці та відпочинку.

1.2. Організація нормування праці в народному господарстві регулюється Кодексом законів про працю України, постановами Кабінету Міністрів, положенням та роз'ясненням Міністерства праці, а також нормативними актами міністерств і відомств України та цими Рекомендаціями.

1.3. При нормуванні праці працівників застосовуються такі види норм праці: норма часу, норма виробітку, норма обслуговування, норма (норматив) чисельності.
Норма часу - це розмір витрат робочого часу, встановлений для виконання одиниці роботи працівником або групою працівників (наприклад бригадою) відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах.
Норма виробітку - це встановлений обсяг роботи (кількість одиниць продукції), який працівник чи група працівників відповідної кваліфікації повинні виконати (виготовити, перевезти та ін.) за одиницю робочого часу в певних організаційно-технічних умовах.
Норма обслуговування - це кількість виробничих об'єктів (одиниць обладнання, робочих місць, об'єктів тощо), які працівник чи група працівників (наприклад бригада) певної кваліфікації повинні обслужити протягом одиниці робочого часу в певних організаційно-технічних умовах. Норми обслуговування призначаються для нормування праці працівників, зайнятих обслуговуванням устаткування, виробничої площі, робочих місць тощо.
Різновидом норм обслуговування є норма управління, що визначає чисельність працівників, підпорядкованих одному керівникові.
Норма (норматив) чисельності - це встановлена чисельність робітників певного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання конкретних виробничих, управлінських функцій або обсягів робіт. За нормами (нормативами) чисельності визначаються також витрати праці за професіями, спеціальностями, групами або видами робіт, окремими функціями в цілому по підприємству або цеху, його структурному підрозділу.
З метою підвищення ефективності праці погодинно оплачуваних працівників їм встановлюються нормовані завдання на основі зазначених вище видів норм праці.
Нормоване завдання - це встановлений обсяг роботи, який працівник або група працівників (наприклад бригада) повинні виконати за робочу зміну, робочий місяць (відповідно, змінне та місячне нормоване завдання) або за іншу одиницю робочого часу погодинно оплачуваних роботах.

1.4. Норми праці встановлюються на окрему операцію (операційна норма) та взаємопов'язану групу операцій, кінцевий комплекс робіт (укрупнення, комплексна норма). Ступінь диференціації норм визначається типом та масштабом виробництва, особливостями вироблюваної продукції, формами організації праці.
Укрупнені норми встановлюються на планово-облікову (облікову) одиницю продукції (робіт), як правило, на кінцевий вибір (вузол, бригадокомплект, технічно відокремлений переділ, обсяг сільськогосподарських робіт, етап або об'єкт будівництва). Вони застосовуються, як правило, в умовах колективних форм організації праці.

1.5. Норми праці повинні визначатися за нормативними матеріалами для нормування праці, затвердженими в централізованому порядку.
До нормативних матеріалів для нормування праці належать: нормативи з питань праці (нормативи часу, виключаючи мікроелементи, нормативи чисельності, нормативи часу обслуговування, єдині та типові норми (часу, виробітку, обслуговування)), нормативи режимів роботи устаткування.
Нормативи праці - це розрахункові значення (розмір) витрат праці (часу) на виконання окремих елементів (комплексів) робіт, обслуговування одиниці обладнання, робочого місця, бригади, структурного підрозділу тощо, а також чисельність працівників, необхідних для виконання виробничих, управлінських функцій або обсягу робіт, прийнятого за одиницю виміру, залежно від конкретних організаційно-технічних умов та факторів виробництва.
Єдині норми праці розробляються на роботи, що виконуються за однаковою технологією в аналогічних умовах виробництва в одній або декількох галузях народного господарства, та є рекомендаційними для застосування на підприємствах при нормуванні праці працівників на відповідних видах робіт.
Типові норми праці розробляються на роботи, що виконуються за однаковою технологією в аналогічних умовах виробництва в одній або декількох галузях народного господарства, та є рекомендаційними для застосування на підприємствах при нормуванні праці працівників на відповідних видах робіт. Типові норми рекомендуються як еталон для підприємств, де організаційно-технічні умови виробництва ще не досягли рівня, на який розраховані ці норми.

1.6. За сферою застосування нормативні матеріали для нормування праці поділяються на міжгалузеві, галузеві (відомчі) та місцеві.
Міжгалузеві єдині та типові норми і нормативи розробляються та затверджуються Мінпраці України.
Галузеві (відомчі) та типові норми і нормативи розробляються при відсутності відповідних міжгалузевих норм і нормативів та затверджуються міністерством (відомством).
Місцеві нормативні матеріали розробляються на окремі види робіт лише при відсутності відповідних міжгалузевих або галузевих нормативних матеріалів, а також при створенні на підприємстві прогресивніших організаційно-технічних умов порівняно з врахованими при розробленні діючих міжгалузевих та галузевих (відомчих) нормативних матеріалів з питань праці на ці роботи. Місцеві нормативні матеріали затверджуються власником або уповноваженим ним органом.

1.7. Термін дії міжгалузевих (відомчих) і місцевих нормативних матеріалів для нормування праці встановлюється відповідно: Міністерством праці, міністерством (відомством), керівником підприємства при затвердженні (після розроблення) зазначених вище нормативних матеріалів. Цей термін може бути продовжений за наслідками перевірки прогресивності чинних нормативних матеріалів для нормування праці.
Термін дії норм праці, розрахованих згідно з зазначеними вище нормативами, регулюється статтею 87 Кодексу законів про працю України.

1.8. Діюча в народному господарстві система норм і нормативів з праці повинна забезпечити можливість розрахунку повної трудомісткості продукції за всіма елементами виробничого процесу, виробах, групах персоналу та структурних підрозділах.

1.9. Поряд з нормами, встановленими на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, застосовуються тимчасові та разові норми.
Тимчасові норми встановлюються на період освоєння тих чи інших робіт при відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці.
Разові норми встановлюються на окремі роботи одиничного характеру (аварійні, позапланові) (стаття 87 КЗпП).

1.10. Рекомендованими для застосування на підприємствах є міжгалузеві (відомчі) норми і нормативи, занесені до затвердженого Міністерством праці України, відповідним міністерством (відомством) переліку норм і нормативів з питань праці.

1.11. Праця працівників повинна нормуватися в основному за технічно обгрунтованими нормами.
Технічно обгрунтованими є норми, встановлені аналітичним методом нормування і які відповідають досягнутому рівню техніки і технології, організації виробництва та праці.
Аналітичний метод розроблення нормативних матеріалів для нормування праці грунтується на вивченні та аналізі методів і прийомів виконання робіт, для нормування яких призначені розроблювані нормативи з питань праці, єдині і типові норми.
Аналітичний метод має два різновиди - аналітично-дослідницький і аналітично-розрахунковий, різниця між якими полягає в засобах визначення витрат часу.
При аналітично-дослідницькому методі витрати часу на операцію визначаються на основі виміру їх шляхом проведення спостережень безпосередньо на робочих місцях.
При аналітично-розрахунковому методі витрати часу розраховуються за нормативами режимів роботи обладнання і часу, а також за формулами залежності розрахованих витрат часу від факторів довготривалості.

2. Організація роботи міністерства щодо удосконалення нормування праці

Міністерство:

2.1. Керується законами України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів, положенням про Міністерство України та іншими нормативними актами; забезпечує виконання та правильне застосування чинного законодавства з нормування праці у підпорядкованих підприємствах.

2.2. Організовує розроблення галузевих та бере участь у розробленні міжгалузевих норм і нормативів з праці та визначає перелік указаних норм і нормативів, рекомендованих для застосування на підвідомчих підприємствах, своєчасно вносить у перелік необхідні уточнення та доповнення.

2.3. Проводить аналіз діючих у галузі норм і нормативів з метою поліпшення їх якості, організовує роботу щодо поширення передового досвіду в сфері удосконалення нормування праці.

2.4. Організовує роботу з питань розвитку та підвищення рівня наукових досліджень у сфері нормування праці, залучає до цієї роботи науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади; здійснює керівництво науково-дослідними організаціями; інформує підприємства про видані міжгалузеві та галузеві нормативи з праці та своєчасне забезпечення їх цими матеріалами.

2.5. Враховує при оцінюванні господарчої діяльності керівників підприємств виконувану роботу щодо підвищення рівня нормування та продуктивності праці.

3. Організація роботи на підприємстві з нормування праці

3.1. Адміністрація підприємства постійно удосконалює організацію праці, неухильно підвищує рівень нормування, забезпечує широке впровадження технічно обгрунтованих норм для усіх категорій працюючих, в установленому порядку вводить міжгалузеві та галузеві норми виробітку, часу, обслуговування, нормативи чисельності, які рекомендуються міністерством, затверджує нові і переглядає діючі норми, а також нормовані завдання для робітників-погодинників, систематично проводить аналіз норм і нормативів з праці, створює умови для високопродуктивної роботи та росту продуктивності праці.

3.2. Розробляє та проводить відповідні заходи з тим, щоб технічно обгрунтовані норми стали основою планування виробництва, оцінки ефективності та економічного обгрунтування різноманітних організаційних рішень і вибору з них оптимального, засобом для визначення тривалості виробничого циклу, трудомісткості виготовлюваної продукції та її ціни, терміну окупності витрат, чисельності виконавців, розрахунку потужностей та багатьох інших економічних розрахунків.

3.3. Галузеві норми і нормативи можуть застосовуватися лише при відсутності розроблених міжгалузевих нормативних матеріалів на деякі види робіт або коли вони є прогресивнішими порівняно з міжгалузевими. Якщо у виробництві створені кращі організаційно-технічні умови виконання норм праці, ніж це передбачено у міжгалузевих нормативних матеріалах, повинні встановлюватися прогресивніші місцеві норми, що відповідають цим умовам, які розраховуються на основі технічних даних про продуктивність устаткування, результатів аналізу витрат робочого часу з урахуванням застосування передових прийомів і методів праці.

3.4. Норми праці на виготовлення нових виробів розробляються одночасно з технологічними процесами у відповідності з запроектованими організаційно-технічними умовами виробництва цієї продукції та встановленою проектною трудомісткістю.

3.5. З метою забезпечення прогресивності, рівнонапруженості та підвищення точності розрахунку норм праці, скорочення термінів і трудомісткості їх встановлення використовується ЕОМ. Розрахунок норм, як правило, відбувається в єдиному циклі з автоматизованим проектуванням технологічних процесів.

3.6. Впровадження нових норм праці і нормованих завдань, включаючи змінені та переглянуті, виконується власником.
Про впровадження нових норм праці і нормованих завдань працівники мають бути повідомлені не пізніше ніж за один місяць (ст. 86 КЗпП).
Про введення тимчасових та разових норм праці, а також укрупнених, комплексних норм праці і нормованих завдань, установлених на основі затверджених поопераційних норм праці, працівники можуть бути повідомлені менше ніж за місяць, але в усіх випадках до початку виконання робіт.

3.7. Організаційно-технічні умови виробництва (організація праці, технологія, обладнання, оснащення та ін.) на робочих місцях, де будуть застосовуватись нові норми праці, повинні бути приведені у відповідність до вимог, запроектованих у нормах при їх розробленні.

3.8. При організації виробництва нової продукції розроблюється графік досягнення її проектної трудомісткості з урахуванням освоєння проектної трудомісткості та інших техніко-економічних показників, а також технічно обгрунтовані норми, розраховані на проектну технологію, організацію виробництва та праці.

3.9. Застосування на підприємствах поправкових коефіцієнтів, що послаблюють напруженість норм, розрахованих за міжгалузевими (відомчими) нормативними матеріалами для нормування праці, дозволяється власником, а також в інших випадках, передбачених трудовим законодавством (встановлення знижених норм виробітку молодим робітникам, інвалідам та пенсіонерам за віком, жінкам-механізаторам та ін.). Підставою для дозволу застосовувати поправкові коефіцієнти може бути: освоєння виробничих потужностей нової техніки, технології, нових видів продукції або невідповідність фактичних організаційно-технічних умов виробництва, передбаченим у запроваджуваних нормах та нормативах з питань праці. Термін дії коефіцієнтів визначається в кожному конкретному випадку залежно від складності освоюваного виробництва, виробу (технологічного процесу), порядку підготовки виробництва, кваліфікації робітників тощо, але не може перевищувати:
нормативних термінів освоєння виробничих потужностей, нової продукції, техніки та технології;
одного року - при невідповідності фактичних організаційно-технічних умов запроектованим у впроваджуваних нормах і нормативах (визначений термін може продовжуватися тільки з дозволу власника).
Мірою освоєння виробництва чи приведення організаційно-технічних умов у відповідність до запроектованих у нормах або в нормативах поправкові коефіцієнти зменшуються і врешті-решт скасовуються за заздалегідь розробленим графіком.
При тимчасовому відхиленні фактичних умов праці від запроектованих (невідповідність матеріалу, інструменту, тимчасового відхилення від технології та ін.) норми праці не змінюються.
Застосування поправкових коефіцієнтів передбачається колективними договорами та тарифними угодами, але нормування праці не повинно бути регулятором заробітної плати.

3.10. Мірою впровадження у виробництво організаційно-технічних та господарчих заходів, що забезпечують зростання продуктивності праці, незалежно від того, чи передбачалися ці заходи планом заміни та перегляду норм чи ні, норми повинні переглядатися.
До таких заходів належать: введення нового устаткування; впровадження прогресивнішої технології; поліпшення технологічного та організаційного оснащення, інструменту, вдосконалення конструкцій виробів, механізація та автоматизація виробничих процесів, удосконалення організації робочих місць, їх раціоналізація; використання нових видів матеріалів, сировини, палива, впровадження раціоналізаторських пропозицій, міжгалузевих, галузевих (відомчих) норм і нормативів з питань праці, включених міністерством (відомством) до переліків рекомендованих для застосування тощо. Діючі норми в цих випадках замінюються новими, прогресивнішими нормами залежно від ефективності впроваджуваних заходів.
Норми праці підлягають також заміні при збільшенні або зменшенні партії оброблюваних (виготовлюваних) працівником (бригадою) деталей (виробів) або такту виробничого потоку.

3.11. З метою підтримування прогресивного рівня діючих на підприємстві норм праці вони підлягають обов'язковій перевірці в процесі атестації (ст. 85 КЗпП) робочих місць (порядок проведення атестації робочих місць регламентується відповідними галузевими положеннями). Якщо проведення атестації робочих місць не передбачається, перевірка кожної норми здійснюється не рідше ніж два рази на п'ять років.
Перевірка діючих норм праці проводиться атестаційними комісіями, затвердженими керівником підприємства.
За результатами перевірки кожної норми приймається рішення: атестувати або не атестувати.
Атестованими вважаються техніко-обґрунтовані норми, що відповідають досягнутому рівню техніки та технології, організації виробництва та праці.
Застарілі та помилково встановлені норми визнаються неатестованими і підлягають перегляду.
Застарілими визнаються норми, що діють на роботах, трудомісткість яких зменшилась внаслідок загального поліпшення організації виробництва і праці, росту професійної майстерності та удосконалення виробничих навиків працівників.
Помилковими визнаються норми, при встановленні яких були невірно враховані організаційно-технічні умови або допущена неточність у застосуванні нормативних матеріалів чи в проведенні розрахунків.

3.12. Перегляд застарілих норм проводиться в термін та розмірах, установлених власником у плані заміни та перегляду норм праці.

3.13. Застосування працівником, бригадою за власною ініціативою нових прийомів праці та передового досвіду, удосконалення своїми силами робочих місць, підвищення своєї професійної майстерності та досягнення на цій основі високого рівня виробітку в термін між атестаціями робочих місць (перевірок норм) не є підставою для перегляду норм праці. Перегляд норм у цих випадках може проводитися тільки за ініціативою колективів бригад працівників, за що вони заохочуються в установленому порядку.

3.14. З метою планомірної роботи щодо зниження трудових затрат, забезпечення прогресивності діючих норм на підприємстві до початку року розробляється план заміни та перегляду норм праці.
Розроблення визначеного плану здійснюється на основі намічених до впровадження заходів щодо підвищення продуктивності виробництва. Заходи плану та завдання щодо зниження трудомісткості продукції доводяться до колективів структурних підрозділів підприємств (цехів, відділів, ділянок тощо) та виробничих бригад.

3.15. Робота з нормування праці здійснюється на підприємстві відповідно до КЗпП.
З метою широкого залучення трудових колективів до розроблення та здійснення заходів щодо підвищення продуктивності, поліпшення якості застосовуваних норм праці, своєчасної заміни новими, забезпечення перегляду застарілих норм та підвищення на цій основі продуктивності праці на підприємствах приймаються взаємні обов'язки в колективній угоді між власником і працюючими щодо зниження трудомісткості продукції, підвищення рівня нормування, збільшення питомої ваги технічно обгрунтованих норм виробітку та обслуговування, нормованих завдань, своєчасного перегляду застарілих та помилково встановлених норм праці.

3.16. Власник повинен завжди підтримувати та розвивати ініціативу працюючих щодо перегляду діючих та втілення нових, більш прогресивних, норм праці.

3.17. З метою посилення зацікавленості працівників у роботі за прогресивними нормами та зниження затрат праці адміністрація підприємства повинна широко використовувати надані їй права щодо матеріального стимулювання за роботу за технічно обгрунтованими нормами ініціаторів упровадження або перегляду технічно обгрунтованих норм, за освоєння нових норм праці, розширення зон обслуговування та збільшення обсягу виконуваних робіт з меншою кількістю працівників та ін.

3.18. При освоєнні нових норм праці, встановлених у зв'язку з заміною діючих норм на підставі впровадження організаційно-технічних заходів, а також у зв'язку з переглядом застарілих норм, частина одержаної в результаті зниження трудомісткості продукції економії фонду заробітної плати може використовуватися для додаткової оплати праці робітників протягом 3 - 6 місяців, на період освоєння ними нових норм, а також для преміювання майстрів, нормувальників, технологів та інших працівників виробничих ділянок, які брали безпосередню участь у розробленні та впровадженні нових норм праці.

3.19. Робітникам - ініціаторам перегляду норм може виплачуватися одноразова винагорода в розмірі, передбаченому діючим положенням щодо матеріального стимулювання на підприємстві.

4. Порядок планування, фінансування і затвердження міжгалузевих та галузевих нормативних матеріалів з нормування праці

4.1. Розроблення (перегляд) міжгалузевих нормативних матеріалів з нормування праці у народному господарстві України здійснюється за перспективними програмами і річними планами науково-дослідних робіт.
Міжгалузева програма і річні плани науково-дослідних робіт розробляються Національним центром продуктивності Міністерства праці України з урахуванням відповідних пропозицій міністерств (відомств) і подаються у Міністерство праці України на затвердження.
Програми і річні плани галузевих (відомчих) науково-дослідних робіт розробляються і затверджуються відповідними міністерствами (відомствами) України. В них передбачається участь у розробленні міжгалузевих і галузевих нормативних матеріалів з нормування праці.

4.2. Організація розроблення та перевірки (а в разі потреби перегляду) збірників міжгалузевих норм і нормативів щодо нормування праці покладається на Національний центр продуктивності, а збірників галузевих (відомчих) норм і нормативів - на головні нормативно-дослідні підрозділи з праці відповідних міністерств (відомств).

4.3. Фінансування робіт, що передбачається міжгалузевими програмами і річними планами науково-дослідних робіт (які будуть виконуватися Національним центром продуктивності Міністерства праці України і головними нормативно-дослідними підрозділами з праці галузей (відомств)), здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань, що виділяються Міністерству праці України на проведення науково-дослідних міжгалузевих робіт.
Фінансування робіт, що передбачається галузевими програмами і річними планами науково-дослідних робіт, здійснюється за рахунок централізованих коштів міністерств, які надходять з підприємств та організацій.
Фінансування розроблення нормативних матеріалів з нормування праці для окремих підприємств здійснюється за рахунок коштів підприємств на основі господарських угод.

4.4. Затвердження міжгалузевих збірників нормативного та методичного характеру щодо нормування праці здійснюється Міністерством праці України.
Затвердження галузевих (відомчих) нормативних матеріалів щодо нормування праці здійснюється у порядку, встановленому міністерствами (відомствами) самостійно.
При затвердженні збірників міжгалузевих і галузевих (відомчих) норм та нормативів з нормування праці встановлюється термін їх дії залежно від характеру виробництва, технологічного процесу, виду робіт тощо, але не більше ніж на 5 років.

4.5. За рік до закінчення терміну дії збірників міжгалузевих і галузевих (відомчих) норм і нормативів щодо нормування праці вони підлягають обов'язковій перевірці на відповідність досягнутому рівню техніки, технології, організації виробництва і праці. За результатами перевірки Міністерство праці України та міністерства (відомства), що затвердили відповідні збірники норм і нормативів щодо нормування праці, приймається рішення про закінчення терміну їх дії або перегляд з внесенням відповідних змін та доповнень.

4.6. Документом, який інформує міністерства (відомства) та підприємства про рекомендовані до застосування на даний період міжгалузеві (галузеві, відомчі) нормативні матеріали щодо нормування праці, є Перелік.
Перелік рекомендованих до впровадження збірників міжгалузевих норм і нормативів щодо нормування праці складається Національним центром продуктивності і затверджується Міністерством праці України.
Перелік рекомендованих до впровадження збірників галузевих (відомчих) норм і нормативів щодо нормування праці розробляється головними нормативно-дослідними підрозділами з праці і затверджується відповідними міністерствами (відомствами) на договірних умовах.

4.7. Забезпечення галузей народного господарства України збірниками міжгалузевих норм і нормативів щодо нормування праці (згідно з замовленням) покладається на Національний центр продуктивності Міністерства праці.
Забезпечення збірниками галузевих (відомчих) норм і нормативів щодо нормування праці підвідомчих підприємств здійснюється відповідними міністерствами (відомствами).
`"` Заголовок 2`2` Заголовок 3HYPER15Основной шрифт абзаца  @@
ДинТекстТаблМелк4 Динай моно\
Обычный (Web)


Информация о документе
Формат: DOC

Скачали: 955


Похожие документы

Генерация: 0.197 сек. и 7 запросов к базе данных за 0.004 сек.