Правила використання та забудови території міста Чернівці


ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням 34 сесії міської ради
ІУ скликання
від 07.07.2005р. № 763













Правила
використання та забудови території
міста Чернівці




















Розроблені Державним інститутом проектування міст “Містопроект”, м. Львів
За участю: Робочої групи виконавчого комітету міської ради, створеної розпорядженням міського голови від 03.03.2005р. №73 - Р та департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради







м. Чернівці
2005 рік.

Зміст
ВСТУП _____________________________________________________________________________5

Частина І. Загальні положення
Глава 1 Визначення термінів _________________________________________________________6
Глава 2 Нормативно-правові підстави застосування Правил та їх юридичне значення ________ 15
Глава 3 Сфера дії (компетенція) Правил ______________________________________________ 16
Глава 4 Учасники відносин в сфері дії Правил та їх повноваження ________________________ 17
Глава 5. Права фізичних та юридичних осіб на забудову та інше використання земельних ділянок, які виникли до запровадження Правил ________________________20
Глава 6. Порядок забудови та іншого використання земельних ділянок, які набули статусу невідповідного використання __________________________________________21
Глава 7. Принципи поділу території міста на зони за переважними і допустимим видами забудови та іншого використання території. Визначення меж зон ___________22
Глава 8. Принципи встановлення єдиних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок ______________________________________________24
Глава 9. Порядок внесення змін до Правил ____________________________________________ 24
Глава 10. Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил _________________________________________________________25

Частина ІІ. Обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок за природними та антропо - генними чинниками.
Глава 11 Обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок за вимогами охорони здоров’я та захисту життя ___________________________________26
Глава 12 Обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок за вимогами охорони культурної спадщини _______________________________________28
Глава 13 Обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок за природоохоронними вимогами _______________________________________________29
Глава 14 Інші обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок за вимогами законодавства та державних норм. ___________________________________ 30

Частина ІІІ. Загальні процедури застосування Правил.
Глава 15 Порядок планування, забудови та іншого використання територій ________________ 32
Глава 16 Основи, умови та принципи організації вилучення земельних ділянок, інших об'єктів нерухомості для державних та суспільних потреб __________________ 34
Глава 17 Порядок переобладнання з реконструкцією приміщень (будинків) або їх частин із зміною функціонального призначення . ________________________________34
Глава 18. Порядок реконструкції квартир, вбудованих, вбудовано - прибудованих приміщень та їх розширення _________________________________________________ 37
Глава 19. Будівництво інженерних споруд, трубопроводів, комунікацій та ліній електропередачі. ___________________________________________________________ 38

Глава 20. Благоустрій міських територій. ______________________________________________39

Глава 21. Споруди, що зводяться тимчасово. ____________________________________________40

Глава 22. Вибір місць розташування об’єктів містобудування ______________________________42

Глава 23. Надання комплексного висновку щодо відповідності Правилам запропонованого будівництва. ________________________________________________42
Глава 24. Одержання дозволу на будівництво особою, яка має земельну ділянку у власності або у користуванні. ________________________________________________ 44
Глава 25. Надання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності юридичним і фізичним особам для розміщення об’єктів містобудування та здійснення інших видів діяльності. ____________________________________________45
Глава 26. Одержання дозволу на будівництво особою-суб’єктом підприємницької діяльності, що набуває право на земельну ділянку на земельних торгах _____________ 47
Глава 27. Одержання особою дозволу на будівництво об’єкта містобудування на земельній ділянці, що належить іншій особі ____________________________________ 47
Глава 28. Зміна цільового призначення земельних ділянок, які перебувають у власності (користуванні) фізичних та юридичних осіб ____________________________48
Глава 29. Будівництво приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків _________________________________________________________49

Глава 30. Передпроектні роботи _______________________________________________________51

Глава 31. Складання технічного паспорту земельної ділянки державної або комунальної власності, яка виставляється на земельні торги _______________________52

Глава 32. Надання дозволу на будівництво ______________________________________________52

Глава 33. Надання вихідних даних для проектування _____________________________________ 53

Глава 34. Інші вихідні дані ___________________________________________________________ 55

Глава 35. Проектування та погодження проектів будівництва ______________________________56

Глава 36. Одержання дозволу на виконання будівельних робіт _____________________________59

Глава 37. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів _____________________ 61

Глава 38. Архітектурно-технічний паспорт _____________________________________________ 62
Частина ІV. Особливі процедури застосування Правил
Глава 39. Надання спеціального дозволу на будівництво __________________________________62
Глава 40. Відхилення від Правил _____________________________________________________ 63

Частина V. Громадське обговорення питань, пов’язаних із запровадженням та застосуванням Правил.
Глава 41. Процедура громадського обговорення _________________________________________64

Частина VІ. Перелік зон, встановлених на території міста Чернівці за переважними і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок. Визначення переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок в межах встановлених зон.

Глава 42. Перелік зон за переважними і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок ______________________________________________66
Глава 43. Перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у кожній зоні _______________________________________________________67
Глава 44. Встановлення єдиних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок у кожній зоні _______________________________________________________ 87

Частина VІІ. Графічні матеріали Правил
Глава 45. Карта зонування території населеного пункту ____________________________ 87
Глава 46. Схема обмежень забудови та іншого використання територій _______________87

Частина VІІІ Відповідальність фізичних і юридичних осіб за
порушення Правил
Глава 47 Здійснення контролю за виконанням Правил ___________________________________88
Глава 48 Відповідальність фізичних і юридичних осіб за порушення Правил _______________ 88

Додатки до Правил
Додаток 1. Перелік нормативних актів, врахованих при запроваджені Правил _________________90
Додаток 2. Перелік об'єктів, затвердження проектів будівництва яких згідно із законодавством України не потребує висновку комплексної державної експертизи ____________________ 93
Додаток 3. С Х Е М А надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування ________________ 96
Додаток 4. Форми документів _________________________________________________________97
Додаток 5. Заява-дозвіл на виконання топографо-геодезичних робіт ________________________ 99
Додаток 6. Графічні матеріали, що погоджуються УМА __________________________________100
Додаток 7. Завдання на проектування _________________________________________________ 101
Додаток 8. Архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури __________________________ 107
Вступ
Правила використання та забудови території міста Чернівців розроблені на замовлення департаменту містобудівного комплексу і земельних відносин Чернівецької міської ради на основі типових місцевих правил забудови населеного пункту, розроблених Держбудом України в порядку виконання заходів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.02 № 1291 “Про Генеральну схему планування території України”.
Місцеві правила забудови (далі у тексті – Правила) – це нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування , забудови та іншого використання територій та земельних ділянок в межах населеного пункту, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання окремих земельних ділянок у межах зон, встановлених згідно з цими Правилами на території населеного пункту.
Головною метою запровадження Правил є забезпечення ефективної реалізації Генерального плану розвитку міста Чернівців, раціонального використання території, створення повноцінного життєвого середовища, вирішення архітектурно-містобудівних завдань по комплексній забудові міста, стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, урахування законних приватних, громадських та державних інтересів під час здійснення містобудівної діяльності.
Найбільш відповідальною складовою Правил з правової точки зору є їх процедурна частина, яка відповідно до законодавства регламентує зміст та послідовність дій органу місцевого самоврядування, відповідних органів виконавчої влади, фізичних та юридичних осіб щодо розташування будівництва, надання дозволу на забудову та іншого використання земельних ділянок.
Зміст Правил базується на вимогах чинних нормативно-правових актів та конкретизує окремі положення їх застосування відповідно до завдань регулювання забудови та іншого використання території міста.
Правила складаються з текстової частина та графічних матеріалів, які розроблені відповідно до генерального плану розвитку м. Чернівців, затвердженого рішенням 26 сесії міської ради ІУ скликання від 04.11.2004р. № 562.













Частина І. Загальні положення
Глава 1. Визначення термінів.
У Правилах використання та забудови території міста Чернівці терміни застосовуються у такому значенні:
Архітектурно-планувальне завдання – документ, який містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.
Археологічний об’єкт культурної спадщини – рештки життєдіяльності людини (нерухомі об’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки старовинних поселень, стоянки, укріплення, військові табори, виробництва, іригаційні споруди, шляхи, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов’язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
Автостоянка – спеціально обладнане місце для припаркування автотранспорту, яке визначене на підставі містобудівної документації органом місцевого самоврядування для стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, має тверде покриття (асфальт, бетон тощо), розмітку місць стоянки автотранспорту, може мати огорожу, в тому числі тимчасову.
Балкон – відкрита площадка, яка виступає у вигляді консолі на фасаді будинку чи в інтер'єрі, огороджена перилами.
Блокований будинок – будинок, розташований на земельній ділянці таким чином, що одна або більше його бічних стін безпосередньо контактує з бічною стіною іншого будинку.
Будівельні роботи – земляні, монтажні, опоряджувальні та інші роботи з виконання нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів містобудування, розширення і технічного переоснащення виробництва.
Будівництво – нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт (див.).
Будова – сукупність об'єктів (див.) основного і допоміжного виробничого або цивільного призначення, на яку розробляється окремий проект будівництва зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, або розрахунком вартості будівництва, або зведенням витрат.
Власник земельної ділянки – особа, яка на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном (земельною ділянкою).
Водоохоронна зона – природоохоронна зона вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм, встановлена для обмеження господарської діяльності з метою створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку.
Відчуження земельної ділянки - передача права власності на земельну ділянку (тобто права володіння, користування та права розпоряджатися землею) її власником іншій фізичній чи юридичній особі, територіальній громаді чи державі. Відчуження може бути платне (купівля - продаж, міна) і безоплатне (дарування, спадщина тощо).
Визначні місця – зони або ландшафти, природно-антропогенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.
Виявлення об’єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об’єкта культурної спадщини.
Вихідні дані – сукупність даних, які згідно із законодавством використовуються як інформаційна база при розробленні проектної документації (проектуванні).
Вихідні дані включають:
єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, які встановлені цими Правилами для кожної зони і використовуються при проектуванні об’єкта, що належить до переважних видів забудови земельних ділянок у цій зоні;
архітектурно-планувальне завдання, яке надається замовнику (забудовнику) для проектування об’єкта, що згідно з Правилами належить до допустимих видів забудови земельних ділянок у відповідній зоні;
технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта містобудування.
До вихідних даних належить також завдання на проектування, яке затверджується замовником і містить відомості про призначення та основні техніко-економічні характеристики об’єкта містобудування.
Вихідними даними можуть визначатися вимоги до пайової участі замовників у витратах на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Граничний розмір коштів для цих потреб та порядок його визначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Горище – простір між поверхнею покриття (дах), зовнішніми стінами і перекриттям верхнього поверху.
Генеральний план ділянки – графічне зображення, що виконується на топографо-геодезичних матеріалах і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм місцезнаходження і межі земельної ділянки, усі запроектовані, існуючі, що зберігаються чи реконструюються, будівлі і споруди, проїзди, пішохідні доріжки, майданчики різного призначення, зелені насадження з визначенням переліку усіх об’єктів, зображених на кресленні.
Дендроплан (план благоустрою та озеленення) – графічне зображення, що виконується на кресленні генерального плану ділянки і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм запроектовані та існуючі зелені насадження з визначенням їх асортименту, малі архітектурні форми, обладнання майданчиків різного призначення, з визначенням переліку усіх об’єктів, зображених на кресленні;
Дозвіл на будівництво – рішення міської ради про надання земельної ділянки у власність чи користування для будівництва за встановленим цільовим призначенням та цільовим функціональним використанням або рішення виконавчого комітету міської ради про надання дозволу на будівництво власнику чи користувачу земельної ділянки за встановленим цільовим функціональним використанням.
Дозвіл на виконання будівельних робіт – це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, який надається управлінням державного архітектурно-будівельного контролю, яке веде реєстр наданих дозволів.
Дослідження – науково-пошукова, науково-практична діяльність, спрямована на одержання нової інформації про об’єкти культурної спадщини, історичні населені місця, традиційний характер середовища, який є типовим для певних культур або періодів розвитку.
Детальний план території – містобудівна документація, яка розробляється для окремих територій (районів, мікрорайонів, кварталів) і визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови, інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, окремих земельних ділянок та об’єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, допустимі види функціонального використання територій та окремих земельних ділянок, щільність, поверховість, принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови.
Документ на право власності або постійного користування земельною ділянкою – державний акт на право власності або користування, наданий в установленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Документ на право тимчасового користування – договір оренди земельної ділянки, зареєстрований відповідно до закону.
Житлове приміщення – приміщення, яке належить до житлового комплексу, відноситься до житлового фонду і є складовою житлової квартири, як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин.
Замовник – інвестор або визначена ним юридична чи фізична особа, яка за дорученням (контрактом) інвестора розміщує замовлення і укладає договори на виконання проектно-вишукувальних і будівельно-монтажних робіт по спорудженню будинків і споруд, прокладанню інженерних мереж, здає об'єкт (будову) в експлуатацію та виконує інші функції відповідно до вимог законодавства.
Забудовник – особа, яка отримала право на забудову території, будівництво об’єкта на земельній ділянці та виконує функції замовника.
Земельна ділянка – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Забудова (земельної ділянки) – розміщення на земельній ділянці об’єктів містобудування, здійснення їх будівництва.
Завдання на проектування – документ, у якому містяться вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до архітектурно-планувального завдання, технічних умов.
Зміна об’єкта культурної спадщини – дії, що призводять чи можуть призвести до часткового або повного зникнення предмета охорони об’єкта культурної спадщини.
Зона охорони археологічного культурного шару - територія за межами пам’ятки археології та її охоронної зони, де виявлені окремі археологічні знахідки або можливе існування археологічного культурного шару, доведення якого потребує проведення шурфування або розкопок. Призначена для забезпечення збереження і дослідження пам’яток археології.
Зона охоронюваного ландшафту – природна чи близька до природної незабудована територія за межами охоронної зони, з якою пам’ятка має активний візуальний зв’язок. Вона визначається для збереження і реабілітації природних утворень, які є характерним історичним середовищем пам’ятки, і відіграє важливу роль в образі населеного місця або окремому пейзажі, що містить пам’ятку. У зоні охоронюваного ландшафту забороняється будівництво капітальних будівель і споруд, шляхові і земляні роботи, що змінюють ландшафт, що охороняється.
Зона регулювання забудови – забудова чи призначена під забудову територія за межами охоронної зони, на яку поширюється композиційний вплив пам’ятки. Ця зона призначена для збереження особливостей візуального сприйняття пам’ятки, охорони і відновлення її активної ролі в композиції і пейзажі міста, селища, села. Ця зона виконує функції буферної, перехідної та синтезуючої зони у взаємодії пам’ятки з новими об’єктами довкілля. У зоні регулювання забудови нова забудова регламентується за висотою, розмірами в плані, масштабністю.
Зона (територіальна зона) – частина території, в межах якої Правилами регламентовані переважні та допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, встановлені єдині умови та обмеження використання земельних ділянок.
Зона санітарної охорони – територія у встановлених межах навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, у межах якої забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водозабірним і водоочисним спорудам, водоводам, об'єктам оздоровчого призначення.
Зони охорони пам’яток – територія у встановлених межах навколо об’єкта культурної спадщини, на якій діє спеціальний режим та відповідні обмеження згідно з чинним законодавством.
Зони регулювання забудови – територія у встановлених межах навколо об’єкта культурної спадщини, на якій встановлені обмеження на забудову земельних ділянок (поверховість, висоту, щільність або інше).
Історико-архітектурна довідка – науково-дослідна робота, що виконується дипломованими фахівцями відповідних спеціальностей – істориками архітектури, архітекторами, реставраторами, мистецтвознавцями на основі архівного пошуку, аналізу літературних джерел та іконографічного матеріалу.
Історико-містобудівне обґрунтування – наукова концепція врахування у проектуванні будівель і споруд пам’яток культурної спадщини та традиційного характеру історичного середовища як містобудівних факторів.
Історичний ареал – це найбільш освоєна в минулому і добре збережена частина території населеного місця, що відрізняється традиційним характером середовища і значною кількістю об’єктів культурної спадщини від інших, менш освоєних, або погано збережених частин населеного місця.
Історичне населене місце – населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України.
Історичний ареал населеного місця – частина населеного місця, що зберегла об’єкти культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
Історичні об’єкти культурної спадщини – будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих (загиблих) військовослужбовців (у тому числі іноземців), які загинули у війнах, внаслідок департації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, у тому числі із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції, визначні місця, пов’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.


Комплекс – топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об’єктів .
Консервація – сукупність науково-обгрунтованих заходів, які дозволяють захистити об’єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд.
Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів культурної спадщини.
Ландшафтні об’єкти культурної спадщини – природні території, які мають історичну цінність.
Лоджія – перекрите та огороджене в плані з трьох боків приміщення, відкрите у зовнішній простір.
Музеєфікація – сукупність науково-обгрунтованих заходів щодо приведення об’єктів культурної спадщини у стан, придатний для екскурсійного відвідування.
Нерухомий об’єкт культурної спадщини – об’єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.
Реабілітація пам’ятки культурної спадщини – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об’єкта культурної спадщини.
Реконструкція – перебудова існуючих об'єктів і споруд (будов) цивільного або виробничого призначення з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, надання послуг, збільшення і покращення якості продукції та ін., пов'язана зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій та їх елементів, зміною основних техніко-економічних показників.
Ремонт – сукупність проектних вишукувальних і виробничих робіт, спрямованих на покращення технічного стану та підтримання в експлуатаційному стані об’єкта культурної спадщини без зміни властивостей, які є предметом охорони об’єкта культурної спадщини.
Реставрація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану будівлі або споруди, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.
Споруда – твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об’єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб.
Традиційний характер середовища – історично успадкований вигляд та об’ємно-просторова структура історичного населеного місця.
Учасники інвестиційної діяльності – юридичні та фізичні особи, які призначаються інвестором і забезпечують реалізацію інвестиційної діяльності (замовники, підрядчики, проектувальники, постачальники, виготовлювачі та ін.). Інвестор за своїм рішенням може виконувати обов'язки будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Інвестиційна діяльність – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій у сфері містобудування.
Інвестор – юридична або фізична особа, яка приймає рішення про вкладення інвестицій у будівництво об'єкта інвестування, забезпечує його фінансування і розпоряджається вкладеними інвестиціями на свій розсуд з метою одержання прибутку (доходу) або соціального ефекту.
Інженерна, транспортна та соціальна інфраструктури – комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, а також об'єктів соціального та культурно-побутового обслуговування населення, призначених для забезпечення стійкого розвитку та функціонування населеного пункту.
Користувач земельної ділянки – особа, яка якщо інше не передбачено законом або договором, має використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов'язків і набуттям прав, встановлених законодавством, з метою господарювання на ній, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд.
Комплексний висновок – висновок про відповідність цим Правилам запропонованого будівництва об’єкта містобудування, підготовлений в порядку, встановленому Правилами, управлінням містобудування та архітектури за участю відповідних місцевих підрозділів землевпорядних, природоохоронних, санітарних, органів виконавчої влади.
Комплексна державна експертиза – експертиза проектної документації, яка відповідно до законодавства здійснюється уповноваженим органом і включає:
державну інвестиційну експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва;
державну санітарно-гігієнічну експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва;
державну екологічну експертизу інвестиційних програм і проектів будівництва об’єктів, що становлять екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
державну експертизу проектно-кошторисної документації в частині пожежної безпеки;
державну експертизу проектів будівництва виробничого призначення в частині охорони праці;
державну експертизу інвестиційних програм, що стосується енергозбереження та енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації.
Мала архітектурна форма функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності ) - невелика споруда площею забудови до 30 м.кв., яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.
Мала архітектурна форма декоративно-технологічного призначення – невелика споруда, що зводиться під час благоустрою території для організації міського середовища та забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик і вимог (лавки, фонтани, світильники, парапети, підпірні стінки, альтанки, фонтани тощо).
Містобудівна діяльність – це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури міста.
Містобудівна документація – затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, а також розроблення проектно-кошторисної документації: генеральний план розвитку м. Чернівців до 2020 року схеми планування територій, детальні плани територій, проекти розподілу територій;
Містобудівне обґрунтування – текстові та графічні матеріали, які розробляються з метою внесення змін до містобудівної документації, принципового визначення можливостей розміщення (реконструкції) об'єкта містобудування в системі забудови міста, граничних параметрів об’єкта, узгодження з існуючою забудовою, потреб у об’єктах соціальної інфраструктури, закладах охорони здоров’я, торгівлі, культури, розваг, розміщення зон відпочинку, уточнення орієнтовного розміру, конфігурації земельної ділянки, яка передбачається для відведення, встановлення умов та обмежень її використання.
Містобудівні об’єкти (об’єкти містобудування, об’єкти архітектури) – будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, виробничого, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення, їх комплекси.
Машиномісце – місце зберігання автомобільного автотранспортного засобу у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених засобами охорони.
Нежиле приміщення – приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Нове будівництво – спорудження на вільних або звільнених від забудови майданчиках (територіях) будинків та споруд (будов та комплексів) цивільного або виробничого призначення для надання послуг та створення нових виробничих потужностей.
Нерухоме майно (нерухомість) – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (в т.ч. будинки, інші капітальні споруди, які мають фундаменти).
Об’єкт монументального мистецтва – твори образотворчого мистецтва як самостійні (окремі), так і ті, що пов’язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам’ятками, або з утворюваними ними комплексами (ансамблями).
Охорона культурної спадщини – система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об’єктів культурної спадщини.
Охоронна зона – територія, що виділяється для збереження і відтворення найближчого історичного середовища пам’ятки, головним чи суттєвим елементом якого є пам’ятка, та створення оптимальних умов її огляду. Охоронна зона також забезпечує належне функціонування пам’ятки, охорону від вібрацій, забруднень, підтоплення та інших негативних техногенних і природних впливів. В охоронній зоні нова забудова за висотою, розмірами в плані, масштабністю, архітектурними формами підпорядковується пам’яткам та їх історичному середовищу.
Об'єкт архітектури – будинок, споруда житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення.
Об’єкт будівництва – окремий будинок або споруда з підсобними та обслуговуючими при будинковими будівлями та спорудами, на будівництво якого розробляється окремий проект будівництва зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва.
Об’єкт інвестування – об’єкт, у будівництво якого інвестор має намір вкласти (вклав) інвестиції.

Об'єкт культурної спадщини – будинок, споруда, місце, витвір, ансамбль, комплекс, їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти, що незалежно від стану збереженості донесли до нашого часу культурну цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність або її риси.
Об'єкти містобудування – функціональні території (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної та природної спадщини та інші), будинки та споруди, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об'єкти архітектурної діяльності.
Пам'ятка – об'єкт культурної спадщини (див.) національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України”.
Паспорт фасаду – реєстраційний документ, яким фіксується архітектурне та колористичне вирішення (в тому числі при необхідності художнє освітлення усіх фасадів споруди).
Планувальна рада – спеціалізований дорадчий орган при міському голові, призначений для розгляду питань з виконання Правил.
Пандус – похила полога площина, яка влаштовується для підйому (входу і в'їзду) у будинку чи споруді.
Предмет охорони об’єкта культурної спадщини – характерна властивість об’єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об’єкт визначається пам’яткою.
Пристосування пам’ятки культурної спадщини – сукупність науково-дослідних, проектних, вишукувальних і виробничих робіт щодо створення умов для сучасного використання об’єкта культурної спадщини без зміни притаманних йому властивостей, які є предметом охорони об’єкта культурної спадщини, в тому числі реставрація елементів, які становлять історико-культурну цінність.
Прибережна смуга – частина водоохоронної зони по обох берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води, встановленої законодавством ширини.
Проект (проектна документація) – документація для будівництва об’єктів містобудування (об’єктів архітектури), що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об’єкта містобудування.
Проект забудови території – документація, яка поєднує властивості проектної та містобудівної документації і розробляється для будівництва комплексів будівель і споруд з урахуванням рішень детального плану території.
Проект розподілу території – містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок і встановлює прибудинкові території існуючих і запроектованих житлових будинків, громадських будівель, інженерних споруд, інших об’єктів містобудування, територій загального користування, надлишків території, призначених для подальшого спорудження житлових і громадських будівель, та іншого використання. На підставі проекту розподілу території розробляються проекти відведення земельних ділянок та встановлюються їх межі.
Проектні роботи – роботи, які пов'язані з виготовленням проектної документації.
Проектне рішення – основні архітектурно-планувальні, об’ємно-просторові, техніко – економічні, інженерні характеристики об’єкта, розроблені у проектній документації.
Пусковий комплекс – визначена проектом будівництва частина будови (об’єкта виробничого або цивільного призначення), яка після введення її в експлуатацію забезпечує випуск продукції або надання послуг на об’єктах підсобного та обслуговуючого призначення за відповідною супровідною (не основною) номенклатурою і може експлуатуватися за розсудом інвестора до повного введення будови (об’єкта), освоєння проектної потужності або надання послуг за основною номенклатурою (приклади-котельні, підстанції, холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, вбудовано-прибудовані та вбудовані в жилі приміщення, паркінги та інш).
Передінвестиційна діяльність – сукупність дій юридичних або фізичних осіб щодо вивчення містобудівних та економічних умов, наукових, проектних, статистичних, кадастрових та інших матеріалів, містобудівної документації, необхідної для вибору земельної ділянки і отримання дозволу на будівництво в установленому порядку.
Перепланування (переобладнання) приміщень – ремонтно-будівельні роботи, що провадяться власниками квартир, наймачами і орендарями за відповідними проектами щодо жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей (входів, прорізів) без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.
Поверх мансардний (мансарда, поверх у горищному просторі) – поверх, фасад якого повністю або частково створений поверхнею (поверхнями) нахиленого чи ламаного даху, при цьому лінія перетину площини даху і площини фасаду повинна бути на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги мансардного поверху.
Поверх надземний – поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі.
Поверх технічний – поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, який може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку.
Поверх підвальний – поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більше ніж на половину висоти приміщень.
Поверх цокольний – з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більшу половини висоти приміщень.
Стадії проектування – частини комплексу робіт з розроблення проектної документації.
Схема планування території – містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідної території, її окремих частин.
Санітарно-захисна зона – територія навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, встановлена для відокремлення таких об'єктів від житлової забудови.
Тендер (торги) – форма розміщення замовлення на будівництво або проектування, яка передбачає визначення підрядника шляхом конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції за критеріями, що визначаються замовником.
Тамбур – прохідний простір між дверима, що служить для захисту від проникнення холодного повітря, атмосферних опадів, пилу, диму і запахів, при вході до будинку, у сходову клітку чи інші приміщення.
Тимчасова споруда (також мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності) – невелика споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів (кіоски, павільйони тощо). Тимчасова споруда є одноповерховою, площею до 30 кв.м, може мати внутрішнє приміщення для тимчасового перебування людей.
Територія – частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами.
Учасники інвестиційної діяльності – юридичні та фізичні особи, які призначаються інвестором і забезпечують реалізацію інвестиційної діяльності (замовники, підрядчики, проектувальники, постачальники, виготовлювачі та ін.). Інвестор за своїм рішенням може виконувати обов'язки будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Фасад будинку, споруди – зовнішня частина будинку, споруди з усіма елементами від покрівлі до вимощення, за орієнтуванням фасади поділяються на головний, боковий, дворовий. Цільове призначення земельної ділянки – віднесення, відповідно до вимог статті Земельного кодексу України, земель до тієї чи іншої категорії, здійснене на підставі рішення міської ради.
Цільове використання земельної ділянки (об’єкта нерухомості) – передбачене власником або користувачем призначення об’єкта будівництва для виконання певної жилої, громадської, виробничної або іншого господарської функції у засіб та шляхом, визначеним законодавством.
Червоні лінії – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих вулиць, доріг, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.
Черга будівництва (пусковий комплекс) – визначена проектом будівництва складова частина об'єкта містобудування виробничого або цивільного призначення у складі глави 2 зведеного кошторисного розрахунку, яка після введення її в експлуатацію частково забезпечує випуск певної продукції або надання послуг за відповідною номенклатурою і може експлуатуватись до повного введення об’єкта в експлуатацію, освоєння проектної потужності: (окремі технологічні лінії, прольоти, цехи основних виробничих корпусів, котельні, підстанції, холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, секції жилих будинків, вбудовано-прибудовані та вбудовані в житлові будинки приміщення, окремі приміщення об’єктів обслуговування, торгівлі, громадського призначення, паркінги тощо).
ДМБКтаЗВ – департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради.
УМА – управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради.
УЗР – управління земельних ресурсів департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради.
ОДПН – орган державного пожежного нагляду.
СЕС – санітарно епідеміологічна станція.



Глава 2. Нормативно-правові підстави застосування Правил та їх юридичне значення.

2.1. Застосування Правил здійснюється згідно з Конституцією України, Цивільним, Господарським Земельним та Водним кодексами України, Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні”, "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про планування та забудову територій", „Про охорону культурної спадщини”, „Про інвестиційну діяльність”, „Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, іншими законами України, актами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України, державними нормами і правилами.
2.2. Нормативно-правовою базою визначення структури, змісту та застосування Правил є сукупність законодавчих та підзаконних актів, в тому числі державних норм, якими регламентуються питання містобудування, земельних та майнових відносин, охорони здоров’я громадян, охорони природи, збереження культурної спадщини тощо, а також розподілу повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування при вирішенні зазначених питань.
Перелік основних нормативно-правових актів, що регламентують зміст та застосування Правил, наведений у додатку 1.
Глава 3. Сфера дії (компетенція) Правил.
3.1. Правила є місцевим нормативно-правовим актом, вимоги якого є обов’язковими для виконання на відповідній території органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, посадовими особами, які здійснюють та контролюють містобудівну діяльність на території міста, а також для судових органів – як підстава для вирішення спорів щодо забудови та іншого використання земельних ділянок міста.
3.2. Правила застосовуються поряд з:
3.2.1. іншими відповідними місцевими нормативно-правовими актами;
3.2.2. нормативами та стандартами, що встановлені відповідними уповноваженими органами (Держбуд, Держстандарт, Кабінет Міністрів та інш.) з метою забезпечення безпеки життєдіяльності та здоров’я людини, міцності споруд, збереження оточуючого природного та історико-культурного середовища, природно-техногенної безпеки, інших обов’язкових вимог.
3.3. До компетенції Правил відноситься встановлення змісту i процедур:
3.3.1. поділу теpитоpiї населеного пункту на одноpiднi за переважними і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок частини – зони;
3.3.2. визначення єдиних для кожної зони умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок;
3.3.3. розташування об’єктів містобудування, які відносяться до переважних видів забудови та іншого використання земельних ділянок;
3.3.4. розташування об’єктів містобудування, які відносяться до допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок на підставі більш ретельного розгляду (за спеціальним дозволом);
3.3.5. використання існуючих земельних ділянок, будівель i споруд, які не відповідають єдиним умовам і обмеженням забудови земельних ділянок, встановленим для певної зони;
3.3.6. прийняття рішень органом місцевого самоврядування щодо забудови та іншого використання конкретних земельних ділянок;
3.3.7. надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування;
3.3.8. надання дозволу на виконання будівельних робіт;
3.3.9. надання дозволу на реконструкцію та переобладнання;
3.3.10. прийняття об’єктів містобудування в експлуатацію;
3.3.11. створення i діяльності спеціального органу при міському голові для забезпечення pеалiзацiї Правил;
3.3.12. громадського обговорення вказаних вище piшень;
3.3.13. дій громадян та юридичних осіб усіх форм власності щодо забудови та іншого використання земельних ділянок (включаючи ознайомлення з вимогами Правил, отримання спеціального дозволу, подання апеляцій тощо);
3.3.14. можливих відхилень вад вимог Правил;
3.3.15. оpганiзацiї контролю за дотриманням Правил.
3.4. Відповідно до статті 22 Закону України “Про планування і забудову територій”, статті 12 Закону України “Про основи містобудування” встановлюється, що:
3.4.1. план зонування та перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок запроваджуються на всю територію міста.
3.4.2. процедури застосування Правил розповсюджуються на всю територію міста;
3.5. Після введення в дію Правил раніше затверджена містобудівна документація застосовується в частині, що не суперечить Правилам.
Глава 4. Учасники відносин в сфері дії Правил та їх повноваження.
4.1. Учасниками правовідносин в сфері дії Правил є міська рада, виконавчий комітет міської ради, міський голова, управління містобудування та архітектури , управління земельних ресурсів департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин інші структурні підрозділи виконавчого комітету міської ради, міський державний орган земельних ресурсів, орган державного пожежного нагляду, санітарно епідеміологічна станція, орган екологічної безпеки, інші зацікавлені місцеві органи виконавчої влади, відповідна обласна державна адміністрація, а також фізичні та юридичні особи.
4.2. До повноважень міської ради відноситься:
4.2.1. затвердження за поданням виконавчого комітету міської ради, Правил, а також змін до них
4.2.2. встановлення режиму забудови та іншого використання земель, визначених для містобудівних потреб
4.2.3. надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування
4.2.4. розпорядження землями територіальної громади міста
4.2.5. передача земельних ділянок комунальної власності у власність та надання їх у користування громадянам та юридичним особам
4.2.6. вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності
4.2.7. викуп земельних ділянок для суспільних потреб міської громади
4.2.8. надання спеціального дозволу на допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок
4.2.9. надання дозволу на відхилення від Правил
4.2.10. встановлення заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки
4.2.11. утворення, затвердження складу та встановлення повноважень Планувальної ради.
4.3. До повноважень виконавчих органів міської ради відносяться:
4.3.1. організація розроблення, коригування та здійснення Правил
4.3.2. визначення відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб
4.3.3. надання фізичним, юридичним особам інформації про правовий статус, переважні і допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки
4.3.4. надання фізичним, юридичним особам дозволу на будівництво об’єктів містобудування
4.3.5. надання фізичним, юридичним особам вихідних даних на проектування об’єкта містобудування
4.3.6. прийняття в експлуатацію збудованих об’єктів містобудування
4.3.7. організація контролю за здійсненням Правил
4.3.8. підготовка на розгляд міської ради пропозицій щодо вибору, вилучення (викупу), надання земельних ділянок у власність чи користування фізичним та юридичним особам земель комунальної власності
4.3.9. підготовка на розгляд міської ради проектів висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади
4.3.10. підготовка проектів рішень міської ради про утворення, склад та повноваження Планувальної ради
4.3.11. підготовка на розгляд міської ради проектів рішень щодо інших питань застосування Правил, що відносяться до повноважень ради
4.3.12. інформування населення міста про зміст, завдання і процедури застосування Правил
4.3.13. залучення зацікавлених фізичних та юридичних осіб до обговорення проектів рішень щодо застосування Правил
4.3.14. досудове вирішення спорів, що виникають при застосуванні Правил.
4.4. До повноважень департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин (ДМКтаЗВ) міської ради, відносяться:
4.4.1. координація суб’єктів містобудівної діяльності та земельних відносин;
4.4.2. організаційне забезпечення здійснення Правил, координація за дорученням міського голови діяльності інших підрозділів виконавчого комітету міської ради, міських служб центральних органів виконавчої влади у цій сфері (пожежники, Держкомзем та інші)
4.4.3. організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Планувальної ради.
4.5. До повноважень управління містобудування та архітектури (УМА) департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин, відносяться:
4.5.1. підготовка за письмовим запитом фізичних і юридичних осіб інформації про правовий статус, переважні і допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки
4.5.2. підготовка висновків щодо вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земельних ділянок
4.5.3. підготовка комплексного висновку і проекту рішення міської ради щодо надання дозволу на будівництво фізичним та юридичним особам заінтересованим в здійсненні будівництва об’єктів містобудування
4.5.4. підготовка проектів рішень міської ради та виконавчого комітету про надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування, які відносяться до переважних видів забудови та іншого використання земельних ділянок
4.5.5. визначення необхідності одержання фізичними та юридичними особами спеціального дозволу на допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок чи на відхилення від Правил, надання Планувальній раді інформаційної та фахової підтримки для вирішення цих питань
4.5.6. погодження проектної та містобудівної документації;
4.5.7. підготовка вихідних даних на проектування об’єктів містобудування – погодження цих даних у разі необхідності з підприємствами, установами та організаціями, що надають технічні умови або отримання додаткової інформації від них
4.5.8. моніторинг процесів здійснення Правил та підготовка за його результатами щорічної інформації міській раді про хід реалізації Правил, а за необхідності – пропозицій щодо внесення змін до них
4.5.9. ведення містобудівного кадастру та внесення до нього затверджених доповнень і змін
4.6. До повноважень управління земельних ресурсів (УЗР) департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, та місцевого державного органу земельних ресурсів, інших міських служб, центральних органів виконавчої влади відносяться:
4.6.1. підготовка висновків щодо надання фізичним та юридичним особам дозволів на використання земельних ділянок
4.6.2. підготовка висновків щодо надання фізичним та юридичним особам дозволу на відхилення від Правил
4.6.3. підготовка проекту рішення міської ради по землекористуванню;
4.6.4. підготовка висновків щодо вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи у користування земельних ділянок
4.6.5. участь у підготовці вихідних даних на проектування об’єкта містобудування.

4.7. До повноважень Планувальної ради відносяться:
4.7.1. розгляд проекту Правил, підготовка міському голові пропозицій щодо їх затвердження, внесення змін або коригування (в т.ч. змін меж зон на карті зонування), рішення конкретних питань планування території;
4.7.2. проведення громадських слухань з питань здійснення Правил та підготовку рекомендацій міському голові за їх результатами
4.7.3. розгляд та підготовка пропозицій щодо:
отримання дозволу на допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, що можуть бути здійсненні у відповідних зонах за процедурою спеціального дозволу;
отримання дозволів на відхилення від вимог Правил;
роз’яснень, при необхідності, окремих положень Правил, в тому числі тлумачення єдиних умов і обмежень забудови і іншого використання земельних ділянок;
досудового врегулювання суперечок в зв’язку з застосуванням Правил;
коригування існуючих і підготовки нових місцевих нормативно-правових актів з питань землекористування, забудови та іншого використання земель
погодження містобудівної документації;
з інших питань забудови і іншого використання територій, робота з громадськістю в питаннях планування територій міста.
4.7.4. засідання Планувальної ради відкриті для всіх громадян і представників засобів масової інформації. Склад і порядок роботи Планувальної ради затверджується рішенням міської ради.
Глава 5. Права фізичних та юридичних осіб на забудову та інше використання земельних ділянок, які виникли до запровадження Правил
5.1. Всі об’єкти нерухомості, що існують на території міста на законних підставах на день набрання чинності Правил, продовжують використовуватись (експлуатуватись) без отримання додаткових дозволів та погоджень.
5.2. Права на забудову земельних ділянок, надані у формі дозволу на будівництво об’єктів містобудування, залишаються в силі за умов, що на день набрання чинності Правил строк дії дозволу на будівництво (два роки) не минув.
5.3. До територій невідповідного Правилами використання відносяться земельні ділянки:
5.3.1. розташовані в межах червоних ліній;
5.3.2. на яких розташовані існуючі об’єкти містобудування, що не відповідають встановленим Правилами переважним і допустимим видам забудови та іншого використання земельних ділянок в певній зоні;
5.3.3. параметри забудови яких не відповідають встановленим Правилами для даної зони єдиним умовам і обмеженням забудови.
5.4. Вказаним земельним ділянкам надається статус невідповідного використання і їх подальше використання та будівництво містобудівних об’єктів, розташованих на таких земельних ділянках, здійснюється в порядку, та за процедурою спеціального дозволу.
5.5. Міська рада має право встановлювати статус невідповідного використання земельним ділянкам виробничих та інших об’єктів, негативний вплив яких на довкілля (забруднення навколишнього середовища та ін.) перевищує нормативно визначені зони обмежень, що порушує норми добросусідства і завдає шкоду власникам прилеглих земельних ділянок, небезпечно для життя і здоров’я людей, для природного і історико-культурного середовища.
5.6. Розміщення будь-яких об’єктів містобудування на території міста та їх будівництво здійснюється за умов відповідності Правилам і виключно з дозволу міської ради та її виконавчого комітету. Будівництво об’єктів без одержання такого дозволу вважається самочинним будівництвом і тягне відповідальність, встановлену законодавством.
5.7. Особи, які мають земельну ділянку у власності або у користуванні, при намірі будівництва або зміни використання земельної ділянки вивчають Правила і узгоджують свої наміри з їх вимогами, після чого отримують дозвіл на будівництво в порядку, встановленому главою 24 Правил.
5.8. Особи, зацікавлені у будівництві об’єкта містобудування без наявності у них земельної ділянки для цього будівництва, обирають бажане місце розміщення об’єкта на території міста, керуючись умовами Правил. Для цього вони вивчають глави 42-44 Правил щодо поділу території на зони за переважними і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок, дозволеними у кожній зоні, а також Карту зонування території міста, де відображене розміщення цих зон.
5.9. Для будівництва на землях, що належать до державної або комунальної власності, заінтересовані особи вживають заходів щодо набуття права на землю згідно із земельним законодавством. В цьому випадку рішення міської ради про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування є одночасно дозволом на будівництво цього об’єкта.
5.10. Дозвіл на будівництво зберігає чинність на протязі двох років. У разі, якщо не розпочато будівельні роботи протягом цього терміну, дозвіл визнається недійсним. Поновлення дозволу відбувається в такому ж порядку, як і його надання.
5.11. Дозвіл на будівництво не надає права на виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу міської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому главою 36 Правил.
Глава 6. Порядок забудови та іншого використання земельних ділянок, які набули статусу невідповідного використання.
6.1. Земельні ділянки або їх частини, інші об’єкти нерухомості, що розташовані в межах червоних ліній, які встановлені затвердженою відповідно до законодавства містобудівною документацією для прокладки вулиць, проїздів, інженерно-транспортних комунікацій набувають статус невідповідного використання, та можуть бути відчужені (вилучені) органами місцевого самоврядування відповідно до частини 3 статті 21 Закону України “Про основи містобудування”, статей 146, 149 Земельного кодексу України.
6.2. Об’єкти нерухомості, які розташовані на інших земельних ділянках, що набули статусу невідповідного використання,


Информация о документе
Формат: DOC

Скачали: 769


Похожие документы

Генерация: 0.423 сек. и 7 запросов к базе данных за 0.006 сек.