ДБН В.2.5-27-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд



ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ





Інженерне обладнання будинків і споруд


ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ БУДИНКІВ І СПОРУД

ДБН В.2.5-27-2006

Видання офіційне
Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )








Мінбуд України
Київ 2006
РОЗРОБЛЕНІ
ВАТ "КИЇВПРОМЕЛЕКТРОПРОЕКТ" (Божко В.М., канд.техн.наук – керівник розробки; Мозирський В.І., канд.техн.наук –відповідальний виконавець)


За участі:


ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ 3 НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (Бабійчук В.М., Плєтньов В.А.)


ТОВ ШНЕЙДЕР ЕЛЕКТРИК УКРАЇНА (Лободін М.О.)


ТОВ ВАТСОН-ТЕЛЕКОМ (Гончаров А.В., Солоний Я.В.)

ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ
УПРАВЛІННЯМ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИХ ТА ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ БУДИНКІВ І СПОРУД МІНБУДУ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНІ
Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 і введені в дію цим же наказом з 1 жовтня 2006 р.

ВВЕДЕНІ ВПЕРШЕ







Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Мінбуду України заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатися до Мінбуду України.



© Мінбуд України, 2006
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

ЗАХИСНІ ЗАХОДИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ В ЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ БУДИНКІВ І СПОРУД
ДБН В.2.5-27-2006 Введені вперше


1 ВСТУП
Вимоги даних державних будівельних норм є обов'язковими для усіх підприємств, організацій і фізичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності.
У даних Нормах наведені вимоги до виконання та вживання заходів щодо захисту людей і тварин від дотику до струмоведучих частин, якщо пошкодження в електроустановках низької напруги будинків і споруд відсутні (захист від прямого дотику), а також у випадках дотику до відкритих провідних частин при наявності пошкодження в цих електроустановках (захист у разі непрямого дотику). Крім того, наведені вимоги до заходів захисту людей і електрообладнання у зазначених електроустановках при замиканні на землю на стороні високої напруги живильної трансформаторної підстанції, а також до вибору і монтажу елементів заземлювальних пристроїв і захисних провідників, виконання яких забезпечує ефективність захисту від ураження електричним струмом.
Вимоги даних Норм слід застосовувати в електроустановках будинків і стаціонарних споруд, які проектуються, будуються і реконструюються, такого призначення:
житлових, що зазначені в ДБН В.2.2-15;
адміністративних і побутових, що зазначені в СНиП 2.09.04;
громадських, що наведені у додатку А ДБН В.2.2-9;
промислових підприємств і підприємств аграрного комплексу;
навчальних закладів, що зазначені в ДБН В.2.2-3;
дитячих дошкільних закладів, що зазначені в ДБН В.2.2-4;
закладів охорони здоров'я, що зазначені в ДБН В.2.2-10;
культурних, культурно-видовищних і спортивних закладів.
В електроустановках, які частково реконструюються, вимоги даних Норм повинні виконуватися лише в тих частинах електроустановок, які підлягають реконструкції.
У діючих електроустановках для приведення заходів захисту від ураження електричним струмом у відповідність з положенням даних Норм рекомендується виконувати модернізацію існуючих заходів захисту.
Для спеціальних електроустановок або спеціальних частин електроустановок, наприклад будмайданчиків, пересувних, тимчасових, деяких медичних об'єктів, а також розташованих у вибухонебезпечних, пожежонебезпечних або стиснених зонах, плавальних басейнах, приміщеннях ванних, душових, саун, для утримання тварин тощо, вимоги даних Норм можуть бути уточнені і доповнені нормативними документами, які стосуються цих електроустановок або їхніх частин.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведений у додатку А.
Терміни, що використані в даних Нормах, та їх визначення наведені в додатку Б.
Вимоги даних Норм у значній мірі узгоджені з положеннями останніх видань комплексу стандартів Міжнародної електротехнічної комісії ІЕС 60364 "Електроустановки будівель". Інформація про відповідність даних Норм стандартам Міжнародної електротехнічної комісії наведена у додатку В.
2 ЗАХИСТ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ВІД ПРЯМОГО ДОТИКУ І У РАЗІ НЕПРЯМОГО ДОТИКУ
2.1 Основні положення
2.1.1 В електроустановках будинків і споруд повинен бути забезпечений захист людей та тварин від ураження електричним струмом як у разі відсутності пошкодження в електроустановці, так і у разі його наявності шляхом застосування:
поєднання одного із заходів захисту від прямого дотику, які зазначені в 2.1.2а і 2.1.2б, принаймні з одним із заходів захисту у разі непрямого дотику, які зазначені в 2.1.3а, 2-1.3в (див. також 2.1.4 та 2.3.1.7), 2.1.3г, 2.1.3д і 2.1.3е, або
заходу захисту, який поєднує в собі захист від прямого дотику і захист у разі непрямого дотику (див. 2.1.4), або
в деяких випадках (див. 2.1.7) тільки заходів захисту від прямого дотику, що зазначені в 2.1.2г і 2.1.2д.
Посилення захисту від ураження електричним струмом може бути здійснене шляхом застосування додаткового заходу захисту за допомогою пристроїв захисного вимикання, що керуються диференційним струмом (ПЗВ). Вимоги до виконання цього додаткового заходу захисту (в деяких випадках його застосування є обов'язковим) наведені в 2.5.
2.1.2 Як заходи захисту від прямого дотику слід застосовувати (див. також 2.1.7):
а) принаймні основну ізоляцію струмоведучих частин (див. 2.2.1);
б) огорожі або оболонки (див. 2.2.2);
в) наднизьку напругу (систему наднизької напруги (БННН) або систему захисної наднизької напруги (ЗННН) – див. 2.3.1), якщо виконуються вимоги до значень наднизької напруги, які наведені в 2.3.1.7;
г) бар'єри (див. 2.2.3);
д) розміщення поза зоною досяжності (див. 2.2.4).
2.1.3 Як заходи захисту у разі непрямого дотику слід застосовувати (див. також 2.1.6):
а) автоматичне вимикання живлення (див. 2.4.1);
б) обладнання класу II за ГОСТ 12.2.007.0 (подвійну або посилену ізоляцію – див. 2.4.2);
в) наднизьку напругу (систему БННН або ЗННН – див. 2.3.1 або систему функціональної наднизької напруги (ФННН) – див. 2.1.5 і 2.3.2);
г) ізолюючі (непровідні) приміщення, зони, площадки (див. 2.4.3);
д) незаземлену систему місцевого зрівнювання потенціалів (див. 2.4.4);
е) електричне відокремлення кіл (див. 2.4.5).
2.1.4 Як захід захисту, який поєднує в собі захист від прямого дотику і захист у разі непрямого дотику, слід застосовувати:
обладнання класу II;
систему БННН або ЗННН, якщо виконуються вимоги до значення наднизької напруги, які наведені в 2.3.1.7.
2.1.5 Система ФННН може бути застосована як захід захисту у разі непрямого дотику, коли за умовами експлуатації (функціювання) для живлення електроустановки використовується наднизька напруга, але виконання вимог до системи БННН або ЗННН неможливе або викликає значні труднощі (див. примітку) і застосування останніх не є необхідним.
Примітка. Таке положення може мати місце, наприклад, якщо в колі є електрообладнання, яке не забезпечує достатній рівень ізолювання від кіл більш високої напруги (трансформатори, реле, контактори тощо).
2.1.6 Заходи захисту у разі непрямого дотику шляхом автоматичного вимикання живлення, використання обладнання класу II (див. також 2.4.2.2), електричного відокремлення кіл у разі живлення одного електроприймача від окремого незаземленого джерела живлення, використання системи БННН або ЗННН можуть бути застосовані, як правило, в усіх електроустановках будинків і споруд та їх частинах незалежно від зовнішніх умов. У деяких спеціальних електроустановках вимоги до зазначених заходів захисту можуть бути уточнені нормативними документами, які стосуються цих електроустановок.
Ізолюючі приміщення, зони, площадки, а також незаземлена система місцевого зрівнювання потенціалів і електричне відокремлення кіл у разі живлення одним незаземленим джерелом живлення двох або більше електроприймачів можуть вважатися заходами захисту у разі непрямого дотику лише в електроустановках, які для забезпечення недопущення неприйнятних змін в цих електроустановках знаходяться під наглядом кваліфікованого персоналу.
2.1.7 Заходи захисту від прямого дотику шляхом ізоляції струмоведучих частин або застосування огорож і оболонок, як правило, можуть бути застосовані в усіх електроустановках і їхніх частинах незалежно від зовнішніх умов. У певних спеціальних електроустановках вимоги до зазначених заходів захисту можуть бути уточнені нормативними документами, які стосуються цих електроустановок.
Бар'єри та розміщення поза зоною досяжності можуть вважатися заходами захисту від прямого дотику лише в електроустановках, які доступні тільки для кваліфікованого персоналу й експлуатуються цим персоналом.
При застосуванні бар'єрів або розміщення поза зоною досяжності наявність в електроустановці заходів захисту у разі непрямого дотику не є обов'язковою.
2.1.8 Заходи захисту у разі непрямому дотику, які вживаються, можуть не охоплювати такі частини обладнання будинків і споруд:
металеві кріпильні деталі ізоляторів повітряних (настінних) ліній живлення і металеві частини, які приєднані до цих деталей, якщо вони розміщені поза зоною досяжності;
сталеву арматуру залізобетонних опорних конструкцій, якщо ця арматура схована (недоступна);
відкриті провідні частини, вірогідність контакту яких з тілом людини через невеликі розміри цих частин (не більше 50 мм х 50 мм) або специфіки їх розміщення мала, а приєднання до них захисного провідника викликає труднощі або є ненадійним (наприклад, болти, заклепки, скоби для кріплення кабелів, фірмові дощечки, обрізки труб механічного захисту кабелів у місцях їх переходу крізь стіни і перекриття, коробки прихованих електропроводок тощо);
корпуси або інші металеві оболонки обладнання класу II.
2.1.9 Заходи захисту від ураження електричним струмом можуть бути здійснені при виготовленні електрообладнання або в процесі монтажу електроустановки, а також частково при виготовленні і частково в процесі монтажу.
У різних частинах електроустановки або для різного електрообладнання електроустановки можуть бути вжиті різні заходи захисту від ураження електричним струмом.
Якщо у разі вживання одного заходу захисту деякі вимоги не можуть бути повністю виконані і через це вживаються кілька заходів, кожен з них не повинен знижувати ефективність інших.
У спеціальних електроустановках або в їх частинах, наприклад, таких, що знаходяться у приміщеннях з підвищеною вологістю, згідно з вимогами нормативних документів, які стосуються цих електроустановок або їх частин, може бути потрібним застосовувати специфічні заходи захисту.
Здійснення заходів захисту від ураження електричним струмом повинно бути виконане таким чином, щоб були додержані вимоги СН 3077, ДСН 3.3.6.037, ДСНіП 239, СН 3206, ГОСТ 12.1.002.
Повинні бути вжиті заходи щодо забезпечення захисту людей і електрообладнання в електроустановках низької напруги будинків і споруд у разі замикання на землю на стороні високої напруги живильної трансформаторної підстанції (див. розділ 3).
2.2 Заходи захисту тільки від прямого дотику
2.2.1 Основна ізоляція струмоведучих частин
Основна ізоляція призначена для запобігання будь-якому контакту із струмоведучими частинами.
Струмоведучі частини повинні бути повністю покриті ізоляцією, яка може бути усунена тільки шляхом руйнування.
Ізоляція струмоведучих частин електрообладнання повинна відповідати стандартам або технічним умовам на це електрообладнання.
2.2.2 Огорожі або оболонки
Огорожі і оболонки призначені для запобігання будь-якому контакту із струмоведучими частинами.
2.2.2.1 У разі застосування огорож або оболонок як заходу захисту від прямого дотику струмоведучі частини повинні бути вміщені в оболонки або розташовані за огорожами, якими забезпечується ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254, окрім випадків, коли більші отвори (щілини) потрібні для заміни частин електрообладнання (певні типи патронів, роз'ємних пристроїв, плавких запобіжників) або необхідні для забезпечення нормальної роботи електрообладнання.
У зазначених випадках отвори (щілини) повинні бути малими настільки, наскільки це дозволяє заміна частин електрообладнання або забезпечення його нормальної роботи. Крім того, повинні бути вжиті всі можливі заходи для запобігання ненавмисному дотику до струмоведучих частин людей і домашніх тварин та забезпечено, наскільки це можливо, щоб люди були попереджені про можливість дотику до струмоведучих частин через отвори (щілини) і небезпеку навмисного дотику.
Легкодоступні горизонтальні зовнішні поверхні огорож і оболонок повинні забезпечувати ступінь захисту принаймні IPXXD або ІР4Х за ГОСТ 14254.
Огорожі і оболонки повинні бути надійно закріплені, а також мати достатню міцність для забезпечення необхідного довготривалого захисту і надійного відокремлення струмоведучих частин у нормальних умовах роботи електрообладнання з врахуванням можливих зовнішніх впливів у процесі експлуатації.
Зняття огорожі або розкриття оболонки чи її частини повинно бути можливим тільки:
за допомогою ключа чи спеціального інструмента або
після вимкнення живлення струмоведучих частин, що розташовані за огорожею чи вміщені в оболонку, вмикання якого можливе тільки після заміни або відновлення огорожі чи оболонки, або
якщо для запобігання контакту із струмоведучими частинами установлена проміжна огорожа, яка забезпечує ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254 і може бути знята тільки за допомогою ключа чи спеціального інструмента.
2.2.2.5 Якщо за огорожею або оболонкою знаходиться електрообладнання, яке може зберігати електричний заряд після вимкнення цього електрообладнання від джерела живлення (наприклад, конденсатори), для запобігання небезпечному дотику до нього повинен бути виконаний попереджувальний напис. Конденсатори з невеликою ємністю, наприклад, ті, що використовуються для гашення дуги, затримки спрацювання реле тощо, не вважаються такими, що зберігають небезпечний електричний заряд після вимкнення живлення.
Примітка. Дотик не вважається небезпечним, якщо статична напруга на електрообладнанні після вимкнення живлення знижується за час до 5 с до величини, яка менша 120 В.
2.2.3 Бар'єри
Бар'єри призначені для запобігання випадковому контакту з провідними частинами, які знаходяться під напругою, але не виключають можливості дотику до цих частин у разі навмисного подолання (обходу) бар'єрів (див. також 2.1.7).
2.2.3.1 Бар'єри повинні перешкоджати:
ненавмисному наближенню до струмоведучих частин;
ненавмисному дотику до струмоведучих частин у процесі експлуатації електрообладнання.
2.2.3.2 Бар'єри можуть бути зняті без використання ключа або інструмента, але вони повинні бути закріплені так, щоб їх неможливо було усунути ненавмисно.
2.2.4 Розміщення поза зоною досяжності
Захист шляхом розміщення поза зоною досяжності призначений для запобігання ненавмисному дотику до струмоведучих частин (див. також 2.1.7).
2.2.4.1 У разі вживання заходу захисту шляхом розміщення поза зоною досяжності частини з різними потенціалами, що є доступними одночасному дотику, не можуть бути розміщені всередині зони досяжності, розміри якої наведені на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 – Зона досяжності
Примітка. Вважається, що одночасний дотик є неможливим у всіх випадках, коли частини знаходяться на відстані більше 2,5м одна від одної.
2.2.4.2 Якщо простір, де звичайно знаходяться люди, обмежений в горизонтальному напрямку перешкодою, наприклад поручнем або сіткою, що забезпечує ступінь захисту менше ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254, межа зони досяжності повинна визначатися, починаючи від цієї перешкоди.
У вертикальному напрямку розмір зони досяжності становить 2,5 м і при цьому не враховуються ніякі проміжні перешкоди, що забезпечують ступінь захисту менше ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254.
Примітка. Зазначені в 2.2.4.1 і 2.2.4.2 габарити зони досяжності запобігають безпосередньому дотику до струмоведучих частин голими руками без врахування предметів, які можуть знаходитися у руках людини, наприклад, інструменту, драбин тощо.
2.2.4.3 У місцях, де звичайно переносяться громіздкі і довгі провідні предмети, відстані, що зазначені в 2.2.4.1 та 2.2.4.2, повинні бути збільшені з врахуванням розмірів цих предметів.
2.3 Заходи захисту із застосуванням наднизької напруги (системи БННН, ЗННН і ФННН)
2.3.1 Системи безпечної наднизької напруги (БННН) і захисної наднизької напруги (ЗННН)
2.3.1.1 При використанні системи БННН або ЗННН захист у разі непрямого дотику вважається забезпеченим, якщо:
номінальна напруга не перевищує максимального (допустимого) значення наднизької напруги;
джерело живлення є одним із джерел, що зазначені в 2.3.1.2;
виконуються вимоги до улаштування кіл систем БННН і ЗННН (див. 2.3.1.3 – 2.3.1.6).
Як максимальне (допустиме) значення наднизької напруги звичайно приймається величина 50 В для змінного струму (діюче значення) і 120 В для постійного струму. Для спеціальних електроустановок зазначені величини можуть бути знижені нормативними документами, які стосуються цих електроустановок, наприклад, до значень 25 В для змінного струму і 60 В для постійного струму.
Примітка 1. До постійного струму умовно відноситься також слабопульсуючий (випрямлений) струм зі змістом пульсацій не більше 10% діючого значення.
Амплітудне значення напруги цього струму в системах БННН і ЗННН повинно бути не більше 140 В при номінальній напрузі електроустановки 120 В та 70 В при номінальній напрузі 60 В.
Примітка 2. У системах БННН і ЗННН постійного струму з акумуляторними батареями зарядна напруга і напруга на виводах батареї при невеликому навантаженні можуть незначно перевищувати її номінальну напругу (на величину, яка визначається типом батареї наднизької напруги). Таке перевищення не викликає необхідності приймати будь-які додаткові захисні заходи.
Примітка 3. Якщо кола системи БННН або ЗННН живляться від мережі більш високої напруги через обладнання, яке не відповідає вимогам, що зазначені в 2.3.1.2, але забезпечує просте електричне відокремлення кіл, захист від ураження електричним струмом може бути забезпечений виконанням вимог, які наведені в 2.3.2 для системи ФННН.
2.3.1.2 Як джерело живлення кіл, в яких захист від ураження електричним струмом забезпечується шляхом застосування системи БННН або ЗННН, можуть бути використані:
- стаціонарний безпечний розділовий трансформатор, що відповідає вимогам ДСТУ 3225;
джерело живлення, яке забезпечує рівень безпеки, що є рівноцінним рівню зазначеного безпечного розділового трансформатора (наприклад, мотор-генератор з ізоляцією обмоток, яка є еквівалентною ізоляції цього трансформатора);
електрохімічне джерело живлення (наприклад, акумуляторна батарея) або інше незалежне від кіл з більш високим значенням напруги джерело (наприклад, дизель-генератор);
- виготовлений згідно з відповідним стандартом або технічними умовами електронний пристрій, в якому передбачені заходи, що забезпечують навіть у випадку внутрішнього пошкодження неможливість підвищення напруги на вихідних затискачах пристрою вище максимального значення наднизької напруги. Допускається більш високе значення напруги на вихідних затискачах пристрою, якщо у випадку контакту з струмоведучою частиною або замикання між струмоведучою частиною та відкритою провідною частиною забезпечується негайне зниження цієї напруги до безпечної величини;
Примітка 1. Прикладами таких пристроїв є обладнання для випробувань ізоляції і пристрої контролю.
Примітка 2. У випробуваннях для визначення можливості використання пристроїв, які мають на вихідних затискачах напругу, що перевищує максимальне значення наднизької напруги, слід застосовувати вольтметри з внутрішнім опором не менше 3000 Ом.
- пересувне джерело (наприклад, безпечний розділовий трансформатор чи мотор- генератор), улаштування якого відповідає вимогам до захисту від ураження електричним струмом шляхом застосування обладнання класу II (див. 2.4.2).
2.3.1.3 Кола систем БННН і ЗННН повинні мати:
принаймні просте електричне відокремлення від інших кіл систем БННН і ЗННН;
захисне електричне відокремлення від струмоведучих частин інших кіл, що не належать до систем БННН і ЗННН (подвійна чи посилена ізоляція, основна ізоляція із захисним екрануванням), яке відповідає найбільшій напрузі, що має місце у відокремлених колах.
Кола системи БННН повинні мати принаймні основну ізоляцію між струмоведучими частинами і землею.
Кола системи ЗННН і (або) відкриті провідні частини цих кіл можуть бути заземлені.
Примітка 1. Особливо важливим є надійне захисне електричне відокремлення між струмоведучими частинами такого електрообладнання, як реле, контактори тощо, і частинами кола більш високої напруги або кола системи ФННН.
Примітка 2. Заземлення кола системи ЗННН може бути виконане шляхом його приєднання до землі або заземленого захисного провідника всередині джерела живлення.
2.3.1.4 Захисне електричне відокремлення провідників електропроводок кіл систем БННН і ЗННН від струмоведучих частин інших кіл, які мають принаймні основну ізоляцію, може бути досягнено шляхом виконання одної із таких умов:
провідники кіл систем БННН і ЗННН у доповнення до основної ізоляції оточені неметалевою огорожею або ізолюючою оболонкою;
провідники кіл систем БННН і ЗННН відокремлені від провідників кіл більш високої напруги заземленим провідним екраном або заземленою металевою огорожею;
провідники кіл систем БННН і ЗННН, які разом з провідниками кіл більш високої напруги входять до складу багатожильного кабелю або іншого групового провідника, мають ізоляцію, що відповідає рівню найбільшої напруги, який має місце в спільній електропроводці;
електропроводка інших кіл виконана згідно з 2.4.2.12;
електропроводка кіл систем БННН і ЗННН і електропроводка інших кіл прокладені по різних трасах (фізичне відокремлення).
2.3.1.5 Вилки та штепсельні розетки кіл систем БННН і ЗННН повинні відповідати таким вимогам:
вилки кіл систем БННН і ЗННН не повинні входити в штепсельні розетки, які призначені для кіл інших напруг;
штепсельні розетки кіл систем БННН і ЗННН не повинні допускати вмикання вилок, які призначені для кіл інших напруг;
вилки і штепсельні розетки кіл системи БННН не повинні мати контакт для приєднання захисного провідника.
2.3.1.6 Відкриті провідні частини кіл системи БННН не повинні бути з'єднані:
із землею;
із захисними провідниками або відкритими провідними частинами інших кіл.
2.3.1.7 У разі застосування системи БННН або ЗННН захист від прямого дотику повинен забезпечуватися:
ізоляцією, яка відповідає вимогам 2.2.1, або
застосуванням огорож або оболонок, які відповідають вимогам 2.2.2.
Вжиття зазначених заходів захисту від прямого дотику не є обов'язковим у сухих приміщеннях, якщо:
номінальна напруга кіл системи БННН не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного струму;
номінальна напруга кіл системи ЗННН не перевищує 25 В змінного струму або 60 В постійного струму і відкриті провідні частини та (або) точки струмоведучих частин, які заземлюються, приєднані захисним провідником до головної заземлювальної шини.
В усіх інших випадках вжиття зазначених заходів захисту від прямого дотику не є обов'язковим, якщо номінальна напруга кіл системи БННН або ЗННН не перевищує 6 В змінного струму або 15 В постійного струму.
Примітка. В нормативних документах, які стосуються спеціальних електроустановок, можуть бути наведені додаткові вимоги щодо вжиття заходів захисту від прямого дотику.
2.3.2 Система функціональної наднизької напруги (ФННН)
2.3.2.1 У разі застосування системи ФННН (див. 2.1.5) захист від прямого дотику повинен бути забезпечений:
ізоляцією, яка відповідає рівню напруги первинного кола джерела живлення, або
використанням огорож або оболонок, які відповідають вимогам 2.2.2.

Захист у разі непрямого дотику в колі системи ФННН повинен бути забезпечений з'єднанням відкритих провідних частин електрообладнання цього кола із захисним провідником первинного кола джерела живлення за умови, що в первинному колі застосовується автоматичне вимикання живлення, яке виконане відповідно з вимогами 2.4.1.
Вилки і штепсельні розетки кіл системи ФННН повинні відповідати таким вимогам:
- вилки не повинні входити в штепсельні розетки, які призначені для кіл інших напруг;
штепсельні розетки не повинні допускати вмикання вилок, які призначені для кіл інших напруг;
штепсельні розетки повинні мати контакт для приєднання захисного провідника.
2.3.2.4 Джерело живлення кіл системи ФННН повинно бути або трансформатором із простим електричним відділенням кіл або таким джерелом, яке застосовується для живлення кіл систем БННН і ЗННН (див. 2.3.1.2).
Примітка. Якщо коло системи ФННН живиться від мережі більш високої напруги через таке обладнання, як автотрансформатор, потенціометр, напівпровідниковий пристрій тощо, це коло вважається частиною мережі живлення і в ньому повинні бути застосовані заходи захисту, які використовуються у мережі живлення.
2.4 Заходи захисту у разі непрямого дотику в електроустановках, в яких не застосовані системи БННН, ЗННН і ФННН
2.4.1 Автоматичне вимикання живлення
Автоматичне вимикання живлення призначене для недопущення патофізіологічного ефекту, який може виникнути в результаті наявності напруги дотику визначеної величини і тривалості дії у разі пошкодження ізоляції в електроустановці.
Вимоги до автоматичного вимикання живлення, які наведені в даних Нормах, розповсюджуються на електроустановки низької напруги змінного струму частотою від 15 до 1000 Гц та постійного струму (див. також примітку 1 в 2.3.1.1).
Автоматичне вимикання живлення є найбільш розповсюдженим заходом захисту у разі непрямого дотику.
2.4.1.1 Якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовується автоматичне вимкнення живлення, необхідно виконати систему заземлення (див. 2.4.1.3) і основну систему зрівнювання потенціалів (див. 2.4.1.9), а також забезпечити координацію характеристик захисних пристроїв, які здійснюють це вимикання, та параметрів можливих кіл замикання на відкриті провідні частини або захисні провідники.
При використанні автоматичного вимикання живлення як заходу захисту у разі непрямого дотику захист від прямого дотику повинен бути забезпечений основною ізоляцією або огорожами чи оболонками (див. 2.1.1).
2.4.1.2 Захисний пристрій, який призначений для забезпечення автоматичного вимкнення живлення, у разі замикання на відкриту провідну частину чи захисний провідник повинен виконати це вимикання так, щоб обмежити в часі існування напруги дотику, величина якої може перевищити значення допустимої напруги дотику.
Нормовані значення допустимого часу автоматичного вимикання живлення залежно від типу системи заземлення і номінальної напруги електроустановки наведені в 2.4.1.13; 2.4.1.14; 2.4.1.18 і 2.4.1.25.
Якщо для забезпечення автоматичного вимикання живлення використовуються ПЗВ (див. 2.4.1.16; 2.4.1.19; 2.4.1.26), повинні бути також виконані вимоги, що зазначені в 2.5.4.
Примітка. Для звичайних (неспеціальних) електроустановок будинків і споруд допустимою напругою дотику вважається величина 50 В (змінний струм) та 120 В (постійний струм).
Для спеціальних електроустановок будинків і споруд або їх частин нормативні документи, які стосуються цих електроустановок (їх частин), можуть вимагати більш низькі значення допустимої напруги дотику і допустимого часу автоматичного вимикання живлення.
2.4.1.3 Відкриті провідні частини електроустановки за допомогою захисних провідників повинні бути приєднані до системи заземлення з врахуванням специфічних особливостей, які властиві застосованому типу системи заземлення.
Характерні особливості типів систем заземлення (TN, ТТ і IT), які використовуються в електроустановках низької напруги, наведені в додатку Г.
Доступні одночасному дотику відкриті провідні частини індивідуально, групами або всі разом повинні бути приєднані до однієї системи заземлення.
Примітка. З погляду забезпечення електробезпеки системи заземлення TN, ТТ і IT, як правило, можна вважати рівноцінними. Вирішальними факторами при виборі того чи іншого типу системи заземлення для використання в конкретній електроустановці є існуючі традиції (досвід експлуатації), умови експлуатації, вимоги до надійності електропостачання, електромагнітної сумісності, пожежо- і вибухобезпеки та вартість виконання системи.
2.4.1.4 У разі відсутності з боку власника електроустановки або експлуатуючої організації або нормативного документа, який стосується цієї електроустановки, вимог до застосування того чи іншого типу системи заземлення рекомендується, як правило, застосовувати систему TN. При цьому перевагу слід віддавати застосуванню систем TN-S і TN-C-S.
У будинках (спорудах) з вбудованими або прибудованими трансформаторними підстанціями слід, як правило, застосовувати систему TN-S.
У разі застосування системи TN-C-S поділ PEN-провідника на захисний і нейтральний провідники повинен, як правило, виконуватися на вводі лінії живлення в будинок (споруду).
2.4.1.5 Систему ТТ рекомендується застосовувати, коли значні струми замикань на землю (такі, як при використанні системи TN) є джерелом підвищеної небезпеки для людей, тварин, збереження майна і навколишнього середовища, наприклад, якщо вони можуть бути причиною виникнення пожежі або вибуху (нафтохімічні підприємства, приміщення для фарбування виробів тощо).
Крім того, систему ТТ рекомендується застосовувати, коли в процесі експлуатації має місце суттєва імовірність неконтрольованої реконструкції або розширення системи електропостачання (наприклад, шляхом підключення до неї додаткових електроприймачів) без належної перевірки виконання вимог, які ставляться до автоматичного вимикання живлення (мережі індивідуальних дачних будівель, торговельних точок тощо).
2.4.1.6 Систему IT за можливості швидкого усунення першого замикання на землю рекомендується застосовувати в електроустановках з підвищеними вимогами щодо безперебійності живлення електроприймачів, а також у випадках, коли значні струми замикань на землю можуть бути джерелом підвищеної небезпеки для людей, тварин, збереження майна і навколишнього середовища (див. також 2.4.1.24).
У разі застосування системи IT, яка зв'язана через трансформатор живильної підстанції з мережею високої напруги, між нейтральною точкою трансформатора або його лінійним виводом (коли нейтральна точка відсутня) на стороні низької напруги і заземлювачем заземлювального пристрою відкритих провідних частин підстанції повинен бути установлений пробивний запобіжник.
2.4.1.7 Величини опорів захисних провідників і заземлювальних пристроїв повинні забезпечувати виконання вимог, що наведені в 2.4.1 при розгляді різних типів систем заземлення. Величини опору заземлювальних пристроїв трансформаторних підстанцій високої напруги, які живлять електроустановки низької напруги, повинні також забезпечувати виконання вимог, що наведені в розділі 3.
Вибір і монтаж захисних провідників та складових частин заземлювальних пристроїв повинні виконуватися згідно з вимогами, що наведені в розділі 4.
2.4.1.8 Захисне і функціональне заземлення в будинку (споруді), а також заземлення системи блискавкозахисту цього будинку (споруди) слід здійснювати за допомогою одного спільного заземлювального пристрою, якщо це не забороняється вимогами виготовлювача (розробника) обладнання, яке підлягає функціональному заземленню, або (для деяких об'єктів) вимогами нормативних документів, що стосуються виконання блискавкозахисту.
Примітка. Якщо для заземлення відкритих провідних частин інформаційного або іншого чутливого до дії завад обладнання застосовується заземлювач, який є електрично незалежним від заземлювача захисного заземлення, автоматичне вимикання живлення не може використовуватись як єдиний захід захисту у разі непрямого дотику в колах цього обладнання (внаслідок невиконання вимоги, що зазначена в 2.4.1.9) і повинен бути застосований інший або додатковий захід захисту (наприклад, подвійна або посилена ізоляція).
2.4.1.9 У кожному будинку (споруді) повинна бути виконана основна система зрівнювання потенціалів, яку слід реалізувати шляхом приєднання до головної заземлювальної шини електроустановки таких провідних частин (див. також 4.1.4):
захисних провідників;
заземлювальних провідників пристроїв захисного, функціонального та блискавко-захисного заземлень, якщо такі пристрої в електроустановці будинку (споруди) передбачені (див. також 2.4.1.8);
металевих труб комунікацій, які входять у будинок (споруду) зовні: холодного і гарячого водопостачання, каналізації, опалення, газопостачання (у разі наявності ізолюючої вставки на вводі в будинок приєднання здійснюється після неї з боку будинку) тощо;
металевих частин каркаса будинку (споруди) і металевих конструкцій виробничого призначення;
металевих частин систем вентиляції і кондиціювання;
основних металевих частин для підсилення будівельних конструкцій таких, як сталева арматура залізобетону, якщо це можливо;
- металевих покриттів (оболонок, екранів, броні) телекомунікаційних кабелів (при цьому слід прийняти до уваги вимоги власника зазначених кабелів або організації, яка обслуговує ці кабелі, щодо такого приєднання).
Провідні частини, які входять у будинок (споруду) зовні, повинні бути з'єднані з провідниками основної системи зрівнювання потенціалів якомога ближче до точки вводу цих частин в будинок (споруду).
Приклади виконання систем зрівнювання потенціалів і застосування захисних провідників наведені в додатку Д.
2.4.1.10 Якщо вимоги до часу автоматичного вимикання живлення не можуть бути виконані в електроустановці в цілому або її частині, в цій електроустановці або її частині повинна бути застосована додаткова система зрівнювання потенціалів (див.2.4.1.27 і 2.4.1.28).
Примітка. Використання додаткової системи зрівнювання потенціалів не виключає необхідності застосування автоматичного вимикання живлення за інших, не пов'язаних із загрозою ураження електричним струмом причин, наприклад, для запобігання виникненню пожежі, температурних перенавантажень електрообладнання тощо.
Система TN
2.4.1.11 У системі TN (див. додаток Г) всі відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії за допомогою захисних провідників повинні бути приєднані до точки мережі, яка заземлюється безпосередньо біля або на невеликій відстані від джерела живлення.
Точкою мережі, яка заземлюється, повинна бути нейтральна або середня точка джерела живлення. Якщо нейтральна або середня точка відсутня або недоступна, заземлюється лінійний провідник.
Примітка. Якщо існують інші точки надійного зв'язку з землею, для наближення у разі замикання на землю значень потенціалів на захисному провіднику до потенціалу землі рекомендується виконувати приєднання цього захисного провідника (там, де це можливо) до зазначених точок (повторні заземлення).
Особливо ефективним з погляду електробезпеки є таке повторне заземлення на вводі в електроустановку будинку або споруди (в більшій мірі у разі живлення електроустановки повітряною лінією електропередачі).
Повторне заземлення на вводі лінії живлення в електроустановку будинку (споруди) в більшості випадків забезпечується основною системою зрівнювання потенціалів, до якої приєднані провідні частини, що мають контакт із землею.
Функції захисного і нейтрального провідників може виконувати один провідник (PEN-провідник), якщо виконуються умови, які зазначені в 4.2.2.
Характеристики захисних пристроїв (див. 2.4.1.16) і повні опори кіл замикання (петлі "фаза-нуль") повинні бути такими, щоб при незначному опорі в місці замикання між лінійним провідником і відкритою провідною частиною або захисним провідником була виконана умова:
ZsxIaU0, (2.1)
де Zs – величина повного опору кола (петлі) замикання, яка включає величини опорів джерела живлення, лінійного провідника до точки замикання та захисного провідника між точкою замикання і джерелом живлення, Ом; Іа – струм, який викликає автоматичне вимикання живлення захисним пристроєм за час, що не перевищує наведений у таблиці 2.1, або за умов, які зазначені в 2.4.1.14, за час, що не перевищує 5 с (див. також примітку в 2.4.1.2), A; uq – номінальна напруга між лінійним виводом джерела живлення електроустановки і землею, В.
Примітка 1. Трифазні трансформатори із заземленою нейтральною точкою на стороні низької напруги, які застосовуються для живлення електроустановок будинків і споруд від мережі високої напруги, для забезпечення ефективності автоматичного вимикання живлення повинні, як правило, мати схему з'єднань обмоток "трикутник – зірка" або "зірка – зигзаг".
Примітка 2. Як правило, захисний провідник повинен становити єдину електропроводку з лінійними провідниками (див. також 4.2.1.9) і бути мідним або алюмінієвим (див. також 4.2.1.1).
Активний опір провідників у процесі замикання в проектних розрахунках допускається вважати сталою величиною (незалежною від зміни їх температури внаслідок нагрівання), при визначенні якої слід приймати значення питомого опору мідних провідників, що дорівнює 23 х 10 –6 Ом мм, а алюмінієвих – 37 х 10 –6 Ом мм (зазначені величини відповідають питомому опору при температурі провідників близько 80°С).
Можливість використання для забезпечення автоматичного вимикання живлення сталевих захисних провідників обмежена внаслідок великого значення їх повного опору. У разі застосування такого захисного провідника при перевірці виконання умови (2.1) слід також враховувати залежність активного та індиктивного опорів цього провідника (прямокутної штаби, круглої сталі, труби, профілю тощо) від густини струму, який може протікати через нього у випадку замикання на відкриту провідну частину або захисний провідник.
Таблиця 2.1 – Максимальний час автоматичного вимикання живлення у групових колах (див. примітку в 2.4.1.14) з робочим струмом до 32 А

Значення U0, В
Максимальний час вимикання в електроустановках


змінного струму, с
постійного струму, с

500,8
-

1200,4
5

2300,2
0,4

U0 > 400
0,1
0,1

Примітка 1. В електроустановках змінного струму з номінальною напругою 127 В максимальний час автоматичного вимикання живлення становить 0,8 с.
Примітка 2. Час автоматичного вимикання живлення в електроустановках змінного і постійного струмів відповідно з U0 50 В і U0 120 В не обмежується, але може бути нормованим у документах, які стосуються спеціальних електроустановок.
Якщо в нормативних документах, які стосуються спеціальних електроустановок змінного струму, допустима напруга дотику обмежується величиною 25 В, але максимальний час вимикання живлення не зазначений, слід користуватися даними, що наведені в додатку Е.
Примітка 3. Уразі використання ПЗВ (див. 2.4.1.16) величина Ia, яка відповідає наведеному в таблиці максимальному часу вимикання, може суттєво перевищувати значення номінального вимикаючого диференційного струму цього пристрою.
2.4.1.14 Для розподільних кіл, а також групових кіл з робочим струмом понад 32 А незалежно від значення номінальної напруги допускається приймати час автоматичного вимикання живлення більший, ніж зазначений у таблиці 2.1, але не більший 5 с.
Примітка. Під терміном розподільні кола слід розуміти кола, які живлять розподільні пристрої (щити, щитки, пункти) від щитів низької напруги підстанцій або інших розподільних пристроїв, а під терміном групові кола – кола від розподільних пристроїв до штепсельних розеток, світильників, електродвигунів та інших електроприймачів.
2.4.1.15 В електроустановках з системою TN цілісність (нерозривність) і ефективність цієї системи в значній мірі залежать від надійності заземлення PEN- та РЕ-провідників.
Коли місця заземлення PEN- та РЕ-провідників розміщені в мережі державної або іншої організації, що здійснює електропостачання електроустановок споживачів електроенергії, вжиття зовнішніх для цих електроустановок заходів, які необхідні для забезпечення цілісності й ефективності системи заземлення, належить до сфери відповідальності електропостачальної організації.
Примітка. Прикладами таких заходів є:
заземлення PEN-провідника в кількох точках мережі і виконання монтажу таким чином, щоб мінімізувати ризик обриву PEN-провідника;
виконання співвідношення:
RB/RE50/(Uo – 50),
де RB – еквівалентний опір всіх заземлювальних пристроїв, які з'єднані паралельно, Ом; RE – мінімальний контактний опір між землею і сторонньою провідною частиною, яка не з'єднана із захисним провідником і може опинитись в колі замикання лінійного провідника на землю (наприклад, у разі падіння на неї неізольованого провідника повітряної лінії електропередачі), Ом.
2.4.1.16 В електроустановках із системою TN як захисні пристрої можуть бути використані:
пристрої захисту від надструму; 
ПЗВ.
В електроустановках із системою TN-C для забезпечення автоматичного вимикання живлення можуть бути застосовані тільки пристрої захисту від надструму (див. також примітку 1 в 2.5.2).
Система ТТ
2.4.1.17 В електроустановках споживачів електроенергії із системою ТТ (див. додаток Г) всі відкриті провідні частини електрообладнання, яке розміщене в зоні захисту одного захисного пристрою, повинні бути приєднані захисними провідниками до загального для цих відкритих провідних частин заземлювального пристрою. Якщо кілька захисних пристроїв установлені послідовно, то ця вимога поширюється окремо на кожну групу відкритих провідних частин електрообладнання, яке знаходиться в зоні захисту кожного із зазначених пристроїв.
Нейтральна або середня точка джерела живлення повинна бути заземленою безпосередньо біля або на невеликій відстані від джерела живлення. Якщо нейтральна або середня точка відсутня або недоступна, повинен бути заземленим лінійний провідник.
Заземлювачі заземлювальних пристроїв нейтральної або середньої точки (чи точки лінійного провідника) та відкритих провідних частин електроустановок споживачів електроенергії повинні бути електрично незалежними.
2.4.1.18 Час автоматичного вимикання живлення у групових колах з робочим струмом до 32 А не повинен перевищувати зазначеного в таблиці 2.2.
Для розподільних кіл, а також групових кіл з робочим струмом понад 32 А незалежно від значення номінальної напруги допускається приймати час автоматичного вимикання живлення більший, ніж зазначений у таблиці 2.2, але не більший 1 с.
Примітка. Див. також примітку в 2.4.1.2.
Таблиця 2.2 – Максимальний час автоматичного вимикання живлення у групових колах із робочим струмом до 32 А
Значення U0, В
Максимальний час вимикання в електроустановках



змінного струму, с
постійного струму, с

50 < U0 120
0,3
-

120 < U0 230
0,2
0,4

2300,07
0,2

U0 > 400
0,04
0,1

Примітка 1. В електроустановках змінного струму з номінальною напругою 127 В максимальний час автоматичного вимикання живлення становить 0,3 с.
Примітка 2. Якщо в електроустановці будинку (споруди) із системою ТТ для захисту у разі непрямого дотику застосовується пристрій захисту від надструму і всі сторонні провідні частини, які знаходяться всередині будинку (споруди), приєднані до основної системи зрівнювання потенціалів, максимальний час вимикання може бути прийнятим таким, як в електроустановках із системою TN (див. таблицю 2.1).
Примітка 3. Час автоматичного вимикання живлення в електроустановках змінного і постійного струмів відповідно з Ug50 і Ug 120 В не обмежується, але може бути нормованим у документах, які стосуються спеціальних електроустановок.
2.4.1.19 В електроустановках із системою ТТ для здійснення автоматичного вимикання живлення, як правило, слід застосовувати ПЗВ. Як альтернатива можуть бути застосовані пристрої захисту від надструму, якщо при цьому забезпечується прийнятне значення опору кола (петлі) замикання Zs (див. 2.4.1.21).
Застосування пристроїв вимикання, які реагують на зниження напруги, як альтернативи зазначеним вище пристроям, не допускається. Ці пристрої у разі наявності відповідних обґрунтувань можуть бути використані лише як доповнення до вищезазначених.
Примітка 1. Пристрої захисту від надструму можуть бути застосовані лише в колах із незначною потужністю електроприймачів і невеликим опором заземлювальних пристроїв системи заземлення.
Примітка 2. Величини часу, що наведені в таблиці 2.2, відповідають очікуваному диференційному струму, який може суттєво перевищувати значення номінального вимикаючого диференційного струму ПЗВ.
2.4.1.20 Якщо для забезпечення автоматичного вимикання живлення застосовуються ПЗВ, крім вимог до максимального часу вимикання живлення, що зазначені в 2.4.1.18, повинна бути виконана така умова:
RA x In 50, (2.2)
де RA – сума величин опорів заземлювального пристрою відкритих провідних частин електроустановки споживача електроенергії і захисного провідника, який з'єднує відкриту провідну частину із заземлювальним пристроєм, Ом; In – номінальний вимикаючий диференційний струм ПЗВ, А.
Примітка 1. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величина 50 у формулі (2.2) повинна бути замінена на значення цієї допустимої напруги дотику.
Примітка 2. Виконання умови (2.2) забезпечує захист у разі непрямого дотику також у випадку, коли в місці замикання є перехідний опір, величиною якого не можна нехтувати.
Примітка 3. Якщо уразі перевірки виконання умови (2.2) значення RA невідоме, а величина Zs (див. 2.4.1.21) установлена, наприклад, шляхом вимірювання, ця величина може бути використана замість значення RA.
2.4.1.21 Якщо для забезпечення автоматичного вимикання живлення застосовується пристрій захисту від надструму, повинна бути виконана така умова:
Zs x IaU0, (2.3)
де Zs – величина повного опору кола (петлі) замикання, яка включає величини опорів джерела живлення, лінійного провідника до точки замикання, захисного провідника, який з'єднує відкриту провідну частину із заземлювальним пристроєм, заземлювального пристрою відкритих провідних частин і заземлювального пристрою джерела живлення, Ом; Іа – струм, який викликає автоматичне вимикання живлення за час, що зазначений в 2.4.1.18, А.
Система IT
2.4.1.22 В електроустановці із системою IT (див. додаток Г) ні одна із точок струмоведучих частин електроустановки не може мати безпосередній зв'язок із землею і, як правило, всі ці точки повинні бути ізольовані від землі.
У разі застосування системи IT нейтральна чи середня точка джерела живлення або штучна нейтральна точка джерела живлення чи лінійний провідник (у разі відсутності нейтральної чи середньої точки) можуть бути заземлені через достатньо великий опір, наприклад, 1500 Ом. Штучна нейтральна точка може бути безпосередньо заземлена, якщо в цьому випадку результуючий опір нульової послідовності у разі замикання на землю має велике значення.
У випадку виникнення першого замикання на землю струм замикання малий і у разі виконання вимоги, що наведена 2.4.1.23, автоматичне вимикання живлення не вимагається. Проте для недопущення патофізіологічного ефекту у разі контакту людини з одночасно доступними дотику провідними частинами при подвійному замиканні повинно бути здійснене автоматичне вимикання живлення, вимоги до виконання якого наведені в 2.4.1.25.
2.4.1.23 Відкриті провідні частини електроустановок споживачів електроенергії повинні бути заземлені індивідуально, групами або всі разом.
Для забезпечення захисту у разі першого замикання в електроустановках змінного й постійного струмів повинні бути виконані відповідно такі умови:
RA x Id50; (2.4)
RA x Id120, (2.5)
де RA – сума величин опорів заземлювального пристрою відкритих провідних частин електроустановки споживача електроенергії і захисного провідника, який з'єднує відкриту провідну частину із заземлювальним пристроєм, Ом; Id – розрахунковий струм першого замикання при зневажливо малому значенні опору між лінійним провідником і відкритою провідною частиною в точці замикання, А.
Примітка 1. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величини 50 або 120 у формулах (2.4) та (2.5) повинні бути замінені на відповідне значення цієї допустимої напруги дотику.
Примітка 2. При визначенні величини Id слід враховувати всі можливі шляхи струму нульової послідовності в колі замикання, в тому числі через опір, що зазначений в 2.4.1.22, якщо він є.
Примітка 3. Якщо за відсутності або недостатності вихідних даних, в тому числі перспективи розвитку мережі, струм Id не може бути визначений, при проектуванні електроустановок змінного струму напругою 230/400 В слід забезпечити величину опору RA, яка не перевищує 10 Ом (див. також 2.4.1.25 б).
У деяких випадках у мережах великої сумарної довжини із значною потужністю навантаження, особливо у разі наявності підвищеної вологості та хімічного впливу, коли очікується, що струм Id може перевищити значення 5 А, величину RA слід зменшити, але, як правило, відсутня необхідність її зменшення до значень нижче 4 Ом.
Немає також необхідності у разі відсутності або недостатності вихідних даних для перевірки виконання умови (2.5) спорудження в електроустановці низької напруги постійного струму заземлювального пристрою з опором нижче 100 м.
2.4.1.24 Якщо система IT застосовується з причин, що наведені в 2.4.1.6, для виявлення першого замикання повинен бути використаний пристрій безперервного контролю ізоляції.
Пристрій безперервного контролю ізоляції повинен діяти на звуковий і (або) світловий сигнали. Сигнал повинен існувати протягом всього часу наявності першого замикання. Якщо мають місце обидва сигнали (звуковий і світловий), допускається припинення дії звукового сигналу, але світловий сигнал повинен продовжувати діяти.
Примітка. Усунути перше замикання слід в найкоротший термін.
2.4.1.25 Вимоги до автоматичного вимикання живлення у разі виникнення другого замикання (подвійне замикання) залежать від способу з'єднання відкритих провідних частин електроустановок споживачів електроенергії із заземлювальним пристроєм і полягають у такому:
а) якщо відкриті провідні частини всі разом приєднуються до одного заземлювального пристрою, повинні бути виконані умови, які є аналогічними тим, що наведені для системи TN:
- у разі нерозподіленого нейтрального провідника в електроустановці змінного струму або нерозподіленого середнього провідника в електроустановці постійного струму:
2 Ia x ZsU; (2.6)
- у разі розподіленого нейтрального або середнього провідника:
2 Іа х Z's U0, (2.7)
де U – номінальна лінійна напруга джерела живлення електроустановки, В; U0 – номінальна напруга між лінійним виводом джерела живлення електроустановки змінного або постійного струму і відповідно його нейтральною або середньою точкою, В; Zs – величина повного опору кола замикання, яка включає величини опору лінійного провідника і захисного провідника, Ом; Z's – величина повного опору кола замикання, яка включає величини опору нейтрального (середнього) провідника і захисного провідника, Ом; Іа – струм, який викликає автоматичне вимикання живлення за час, що не перевищує наведений в таблиці 2.1 або в 2.4.1.14 для системи TN (див. також примітку в 2.4.1.2), А.
Примітка 1. Приклади виконання електроустановок з нерозподіленим і розподіленим нейтральним провідником наведені на рисунку Г.5 додатка Г.
Розрахунковим видом подвійного замикання в електроустановці з нерозподіленим нейтральним (середнім) провідником є одночасне замикання двох різних лінійних провідників нарізні відкриті провідні частини, а в електроустановці з розподіленим нейтральним (середнім) провідником – замикання лінійного провідника на відкриту провідну частину і одночасне замикання нейтрального (середнього) провідника на іншу відкриту провідну частину.
Примітка 2. Коефіцієнт 2 в формулах (2.6) і (2.7) враховує той факт, що замикання можуть виникнути в двох різних колах.
Примітка 3. При проектуванні електроустановки в розрахунках слід враховувати примітку 2 в 2.4.1.13.
Примітка 4. Час автоматичного вимикання живлення, який зазначений у таблиці 2.1 і в 2.4.1.14, є максимальним часом вимикання у разі подвійного замикання в електроустановці із системою IT як з нерозподіленим, так і з розподіленим нейтральним (середнім) провідником.
б) якщо відкриті провідні частини заземлені групами або індивідуально, повинна бути виконана така умова:
RA x Ia50, (2.8)
де RA – сума величин опорів заземлювального пристрою відкритих провідних частин електроустановки споживача електроенергії і захисного провідника, який з'єднує відкриту провідну частину із заземлювальним пристроєм, Ом; Іа – струм, який викликає автоматичне вимикання живлення за час, що не перевищує наведений в 2.4.1.18 для системи ТТ, А.
Примітка 1. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величина 50 у формулі (2.8) повинна бути замінена на значення цієї допустимої напруги дотику.
Примітка 2. У разі застосування способу заземлення, що зазначений в б), як правило, слід використовувати ПЗВ. При цьому величина Іа яка відповідає наведеному в таблиці 2.2 значенню часу, може суттєво перевищувати значення номінального вимикаючого диференційного струму ПЗВ.
2.4.1.26 В електроустановках із системою IT можуть бути використані:
пристрої безперервного контролю ізоляції;
пристрої контролю диференційного струму;
системи для виявлення місця пошкодження ізоляції;
пристрої захисту від надструму; – ПЗВ.
Примітка. У разі використання ПЗВ у ряді випадків невимикання живлення при першому замиканні не може бути забезпечено.
Захисні пристрої, які здійснюють автоматичне вимикання живлення в електроустановках з розподіленим нейтральним чи середнім провідником, повинні забезпечувати одночасне вимикання як лінійних провідників, так і нейтрального або середнього провідника.
Додаткова система зрівнювання потенціалів
Додаткова система зрівнювання потенціалів виконується як доповнення до основної системи зрівнювання потенціалів, коли захисний пристрій не може забезпечити виконання вимог до часу автоматичного вимикання живлення (див. 2.4.1.10).
У деяких спеціальних електроустановках з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом, наприклад, які розміщені у ванних і душових приміщеннях, нормативні документи, в яких розглядаються ці електроустановки, можуть вимагати виконання додаткової системи зрівнювання потенціалів за будь-яких обставин.
Додаткова система зрівнювання потенціалів може охоплювати всю електроустановку, її частину або окремі апарати електроустановки.
2.4.1.27 Додаткова система зрівнювання потенціалів повинна об'єднувати (шляхом з'єднання захисними провідниками) всі доступні одночасному дотику відкриті провідні частини стаціонарного електрообладнання і сторонні провідні частини, в тому числі, якщо це можливо, основні металеві частини для укріплення будівельних конструкцій, такі як сталева арматура залізобетона.
До додаткової системи зрівнювання потенціалів повинні бути також приєднані захисні провідники всього електрообладнання, у тому числі штепсельних розеток.
2.4.1.28 Величина опору зв'язку Кд (Ом) між доступними одночасному дотику відкритими і сторонніми провідними частинами, які об'єднані додатковою системою зрівнювання потенціалів, повинна забезпечувати виконання умови (див. також 4.2.3.3):
- в електроустановках змінного струму:
Rд50/Іа; (2.9)
- в електроустановках постійного струму:
Rд120/Іа, (2.10)
де Іа – струм, який являє собою або номінальний вимикаючий диференційний струм ПЗВ, якщо такий пристрій застосовується як захисний, або струм, який забезпечує автоматичне вимикання живлення пристроєм захисту від надструму за час до 5 с у разі застосування цього пристрою, А.
Примітка. У спеціальних електроустановках із зниженим значенням допустимої напруги дотику величина 50 або 120 у формулах (2.9) або (2.10) повинна бути замінена на відповідне значення цієї допустимої напруги дотику.
2.4.2 Обладнання класу II (подвійна або посилена ізоляція)
Захід захисту у разі непрямого дотику шляхом застосування обладнання класу II за ГОСТ 12.2.007.0 передбачається для запобігання виникненню на доступних дотику частинах електрообладнання небезпечної напруги, яка зумовлена пошкодженням основної ізоляції.
Цей захід захисту у разі непрямого дотику одночасно забезпечує і захист від прямого дотику.
Захист шляхом застосування обладнання класу II повинен забезпечуватися або самим електрообладнанням у процесі його виготовлення або здійснюватися у процесі монтажу за допомогою додаткової (див. 2.4.2.4) чи посиленої (див. 2.4.2.5) ізоляції.
Якщо обладнання класу II застосовується в електроустановці або колі як єдиний захід захисту, повинен бути здійснений контроль для запобігання замінам електрообладнання, які можуть знизити ефективність захисту.
Такий захід захисту, якщо він є єдиним, не може бути застосований у колах, що мають штепсельні розетки, або в електроустановках, в яких споживач електроенергії може здійснити несанкціоновану (без дозволу експлуатаційної організації) заміну електрообладнання.
Якщо очікується, що в процесі експлуатації обладнання класу II буде замінено на обладнання класу І, коло живлення цього обладнання повинно мати в своєму складі захисний провідник.
2.4.2.3 Обладнання класу II заводського виготовлення, а також блоки електрообладнання заводського виготовлення, що мають рівноцінну з обладнанням класу II суцільну ізоляцію, повинні успішно витримати іспити (згідно з відповідними стандартами або технічними умовами) та бути певним чином марковані.
Установлення електрообладнання (кріплення, з'єднання з провідниками тощо) не повинно негативно відбиватися на якості захисту, що передбачений інструкціями на це електрообладнання.
Примітка. Зазначене електрообладнання повинно мати знак .
2.4.2.4 Додаткова ізоляція, яку виконують у процесі монтажу електрообладнання, що має основну ізоляцію, повинна разом з останньою забезпечити рівень безпеки цього електрообладнання такий, як у електрообладнання заводського виготовлення, що зазначене в 2.4.2.3.
Виконання додаткової ізоляції повинно відповідати вимогам, які наведені в 2.4.2.6-2.4.2.10, і не впливати негативно на роботу електрообладнання та умови його експлуатації.
Примітка. Електрообладнання з додатковою ізоляцією повинно мати знак , який наноситься на видному місці зовнішньої та внутрішньої сторін його корпуса (кожуха).
2.4.2.5 Посилена ізоляція, що накладається у процесі монтажу на неізольовані струмоведучі частини електрообладнання, повинна забезпечити рівень безпеки цього електрообладнання такий, як у електрообладнання заводського виготовлення, що зазначене в 2.4.2.3.
Виконання посиленої ізоляції повинно відповідати вимогам, які наведені в 2.4.2.7-2.4.2.10, і не впливати негативно на роботу електрообладнання та умови його експлуатації.
Посилена ізоляція повинна застосовуватися тільки в випадках, коли конструктивні особливості електрообладнання перешкоджають виконанню подвійної ізоляції.
Примітка. Електрообладнання з посиленою ізоляцією повинно мати знак , який наноситься на видному місці зовнішньої та внутрішньої сторін його корпуса (кожуха).
У разі застосування додаткової ізоляції, яку виконують у процесі монтажу, готове до експлуатації електрообладнання, всі провідні частини якого відокремлені від струмоведучих частин тільки основною ізоляцією, повинно бути вміщене в ізолюючу оболонку, що забезпечує ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254.
Ізолююча оболонка для забезпечення додаткової або посиленої ізоляції повинна бути стійкою проти можливих електричних, термічних та механічних впливів.
Фарба, лак тощо, як правило, не розглядаються як оболонка, що відповідає цій вимозі. Проте не виключається можливість застосування оболонок, які покриті фарбою, лаком тощо, якщо відповідні нормативні документи, наприклад стандарти, дозволяють це і такі ізолюючі покриття успішно витримали іспити в умовах, зазначених у цих документах.
Якщо попередні випробування ізолюючої оболонки не проводили, перед пуском електрообладнання в експлуатацію повинні бути проведені випробування електричної міцності оболонки.
Ізолююча оболонка не повинна пересікатися провідними частинами, які можуть виносити потенціал.
Ізолююча оболонка не повинна мати кріпильні деталі (наприклад, гвинти, болти тощо) з ізолюючих матеріалів, заміна яких на аналогічні металеві деталі в процесі монтажу і експлуатації могла б викликати зниження рівня ізоляції, що забезпечується цією оболонкою.
Примітка. Якщо крізь ізолюючу оболонку повинно пройти механічне з'єднання (зчленування), наприклад рукоятка керування пристроєм, що розміщений всередині оболонки, це слід виконати так, щоб ефективність захисту від ураження електричним струмом не була знижена.
Якщо ізолююча оболонка має дверці або кришки, які можна відкрити (зняти) без використання інструмента або ключа, всі провідні частини, доступні дотику при відкритих дверцях або знятій кришці, повинні бути захищені ізоляційною огорожею, що забезпечує ступінь захисту принаймні ІРХХВ або ІР2Х за ГОСТ 14254 і перешкоджає ненавмисному дотику людини до цих частин. Зняття такої огорожі повинно бути можливим тільки за допомогою інструмента або ключа.
Провідні частини, які вміщені в ізолюючу оболонку, не повинні з'єднуватися з захисними провідниками. Проте таке з'єднання може бути передбачено, якщо захисним провідникам необхідно пройти крізь оболонку для приєднання до іншого електрообладнання, чиї кола живлення також проходять крізь цю оболонку. Всередині оболонки ці провідники і їх затискачі повинні бути ізольовані принаймні так само, як струмоведучі частини. Затискачі при цьому повинні мати маркування, яке відповідає маркуванню затискачів РЕ-провідників.
Відкриті провідні частини та проміжні частини не повинні з'єднуватися із захисним провідником, якщо таке з'єднання не передбачено в інструкціях, які супроводжують електрообладнання .
2.4.2.12 Електропроводка в електроустановках з обладнанням класу II повинна мати ізоляцію, яка відповідає принаймні рівню номінальної напруги електроустановки, але не меншому 300/500 В, а також механічний захист цієї ізоляції, використовуючи:
неметалеві оболонки кабелів (проводів) або
неметалеві труби, короби, лотки.
2.4.3 Ізолюючі (непровідні) приміщення, зони, площадки
Захід захисту шляхом використання ізолюючих приміщень, зон, площадок призначений для запобігання можливості ураження електричним струмом у разі пошкодження ізоляції струмоведучих частин (див. також 2.1.6).
Якщо як захід захисту у разі непрямого дотику застосовують ізолюючі приміщення, зони, площадки, захист від прямого дотику повинен бути здійснений шляхом застосування основної ізоляції або огорож чи оболонок (див. 2.1.1).
Відкриті провідні частини повинні бути розміщені так, щоб за звичайних умов експлуатації людина не могла одночасно торкатися двох відкритих провідних частин або відкритої і сторонньої провідних частин, якщо зазначені частини у разі пошкодження ізоляції струмоведучих частин можуть опинитися під різним потенціалом (див. 2.4.3.4).
В ізолюючих приміщеннях (зонах, площадках) не повинні застосовуватися захисні провідники.
2.4.3.4 Якщо підлога і стіни приміщення (зони, площадки) є ізолюючими (див. 2.4.3.5), вимога, що наведена в 2.4.3.2, може бути виконана шляхом достатнього віддалення відкритих і сторонніх провідних частин одна від одної або улаштуванням між ними ефективних бар'єрів або накладанням ізоляції на сторонні провідні частини чи поєднанням цих заходів.
Віддалення провідних частин вважається достатнім (людина не може одночасно торкнутися цих частин простягнутими руками), якщо відстань між ними становить не менше 2,5 м. У разі виходу із зони досяжності ця відстань може бути зменшена до 1,25 м.
Бар'єр вважається ефективним, якщо у разі його наявності відстань між провідними частинами в будь-якому напрямку можливого простягання рук перевищує наведені вище величини для достатнього віддалення. Бар'єри не слід з'єднувати із землею або з відкритими провідними частинами. Як правило, слід використовувати бар'єри з ізоляційних матеріалів.
Ізоляція сторонніх провідних частин повинна мати достатню механічну міцність і витримувати випробувальну напругу не нижче 2000 В змінного струму протягом 1 хвилини.
2.4.3.5 Опір між зовнішньою поверхнею ізолюючої підлоги та стін і землею при вимірюванні в будь-якій точці повинен бути не меншим:
50 кОм при


Информация о документе
Формат: DOC

Скачали: 490


Похожие документы

Генерация: 0.471 сек. и 7 запросов к базе данных за 0.003 сек.