ДБН В.2.5-23-2003. Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення



ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Інженерне обладнання будинків і споруд
ПРОЕКТУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ОБ’ЄКТІВ ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
ДБН В. 2.5-23-2003
Видання офіційне


Державний комітет України
з будівництва та архітектури
Київ 2004
РОЗРОБЛЕНІ



































ВНЕСЕНІ ТА ПІДГОТОВЛЕНІ
ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ


ЗАТВЕРДЖЕНІ
ИНСТИТУТОМ "КИЇВПРОМЕЛЕКТРОПРОЕКТ"
(Громадський Ю.С. - керівник розробки;
Ямпольський В.Б. - відповідальний виконавець;
Шелудько Б.І.;
Божко В.М., канд. техн. наук)

ДЕРЖАВНИМ НАУКОВО-ДОСЛІДНИМ ПРОЕКТНО ВИШУКУВАЛЬНИМ ТЕХНОЛОГІЧНИМ
ІНСТИТУТОМ "ЕНЕРГОПЕРСПЕКТИВА"
МІНПАЛИВЕНЕРГО УКРАЇНИ
(Гончаренко В.П.; Бугайчук B.I. - відповідальний виконавець;
Лазаренко О.М.; Похилевич В.Є.; Білорус М.А.)

за участі:

НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА
"ЕЛЕТЕР" (Розинський Д.Й.)

НАУКОВО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА
"СИНАПС"
(Федоров С.Д.; Островський Е.П., канд. техн. наук; Облакевич С. В.)

ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ
"ТЕЛЕКАРТ"
(Хоружий А.А.; Жигалкін С.М.)

ВИРОБНИЧОГО ОБ'ЄДНАННЯ "КОНТАКТОР"
(Бандура B.I.)

ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
"СІЛКОН-КВАР"
(Раєвський В.Ф.; Уринович О.Б.)

ТОВАРИСТВА 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
МП "ЕЛАСТОТЕХНІКА" (Юркін О.В.; Бібічев B.I.)

УПРАВЛІННЯМ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИХ
ТА ІНЖЕНЕРНИХ СИСТЕМ БУДИНКІВ І СПОРУД ЖИТЛОВО-ЦИВІЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
(Авдієнко О.П., арх.; Шестак В.П., інж.)

Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. № 160 і введені в дію з 1 червня 2004 р. наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30 грудня 2003 р. № 228

Право власності на цей документ належить державі. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Державного комітету України з будівництва та архітектури заборонено. Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Державного комітету України з будівництва та архітектури.
© Держбуд України, 2004
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Інженерне обладнання будників і споруд.
Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення
ДБН В 2.5-23-2003
на заміну
BCH 59-88

Ці Норми поширюються на проектування електропостачання, електричного освітлення і силового електрообладнання нових та існуючих, що підлягають реконструкції та капітальному ремонту, житлових будинків, зазначених у СНІП 2.08.01 і ДБН 79, адміністративних і побутових будинків, зазначених у СНіП 2.09.04, та громадських будинків і споруд, наведених у додатку А ДБН В.2.2-9.
Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
Ці Норми не поширюються на проектування мобільних (інвентарних) будинків з металу або з металевим каркасом для вуличної торгівлі і побутового обслуговування; на проектування спеціальних електроустановок в лікувально-профілактичних закладах, наукових установах, закладах культури та дозвілля; на проектування електрообладнання санітарно-технічних, протипожежних установок, ліфтів, підйомників та іншого технологічного обладнання; електроустановок котельних, бойлерних, насосних водопостачання і каналізації, ДЕС, а також електроустановок, які за своїми характеристиками повинні бути віднесені до електроустановок промислових підприємств.
Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах, наведено у додатку А.
У цих Нормах використовуються скорочення, терміни та визначення згідно з додатком Б.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 При проектуванні електрообладнання будинків та споруд окрім положень цих Норм слід також керуватись вимогами відповідних розділів ПУЕ, розділів 2,3,9 ДНАОП 0.00-1.32 та вимогами інших чинних нормативних документів.
До електрообладнання унікальних будинків та споруд можуть ставитись додаткові вимоги.
1.2 Обладнання і матеріали, які використовуються в електротехнічних установках об'єктів цивільного призначення, у випадках, передбачених чинним законодавством, повинні супроводжуватись гігієнічним висновком МОЗ України, декларацією про відповідність або свідоцтвом про визнання чи сертифікатом відповідності продукції.
Електротехнічні вироби повинні відповідати вимогам безпеки згідно з ГОСТ 12.2.007.0.
1.3 Конструкція, виконання, клас ізоляції і ступінь захисту електрообладнання та світильників повинні відповідати номінальній напрузі мережі й умовам навколишнього середовища.
1.4 У громадських будинках та спорудах, адміністративних і побутових будинках підприємств за кількості світильників понад 300 шт. для зберігання і ремонту світильників, технічних засобів для обслуговування електрообладнання необхідно передбачати окремі приміщення з розрахунку 10 м2 на кожну тисячу світильників, але, як правило, не менше 15 м2.
1.5 Канали, ніші, замонолічені труби і закладні деталі для електропроводок повинні бути передбачені в архітектурно-будівельних кресленнях і кресленнях будівельних виробів згідно з завданням, виданим проектувальниками електротехнічної частини проекту.

2 ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ТА ЗАХОДИ 3 ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
2.1 У споруджуваних, а також тих, що підлягають реконструкції і капітальному ремонту, будинках та спорудах живлення електроприймачів належить здійснювати від мережі 380/220 В із системою заземлення TN-S або TN-C-S.
В мережах із системою заземлення TN-C-S розділення PEN-провідника на РЕ- і N-провідники рекомендується виконувати у ВП, ВРП, ГРЩ на вводах у будинок (споруду).
У будинках та спорудах з вбудованими і прибудованими ТП перевагу треба віддавати мережам із системою заземления TN-S.
2.2 За ступенем надійності електропостачання електроприймачі належать до категорій, вказаних в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

Житлові будинки і гуртожитки заввишки понад 16 поверхів:
електроприймачі протипожежних установок (пожежні насоси, системи підпору повітря, димовидалення, пожежної сигналізації, централізованої системи оповіщення про пожежу), сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення (освітлення безпеки і евакуаційне), вогні світлового огородження;
комплекс решти електроприймачів




І
ІІ

Житлові будинки заввишки до 16 поверхів включно і електроплитами і електроводонагрівачами для гарячого водопостачання, за винятком одно-восьмиквартирних будинків


ІІ

Житлові одно- восьмиквартирні будинки, в тому числі з електроплитами і електроводонагрівачами для гарячого водопостачання

ІІІ

Житлові будинки заввишки понад 5 поверхів з плитами на природному, скрапленому газі або твердому паливі

ІІ

Житлові будинки заввишки до 5 поверхів включно з плитами на природному, скрапленому газі або твердому паливі

ІІІ

Житлові будинки на ділянках садівничих товариств
ІІІ

Будинки гуртожитків заввишки до 16 поверхів загальною місткістю:
понад 50 осіб;
до 50 осіб включно

ІІ
ІІІ

Громадські будинки заввишки понад 16 поверхів:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення, вогні світлового огородження;
комплекс решти електроприймачів

І
ІІ

Будинки установ, організацій, офісів з чисельністю працюючих понад 2000 осіб незалежно від кількості поверхів:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
комплекс решти електроприймачів



І
ІІ

Будинки установ, організацій, офісів заввишки до 16 поверхів включно з чисельністю працюючих від 50 до 2 000 осіб

ІІ


Продовження таблиці 2.1

Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

Будинки установ, організацій, офісів з чисельністю працюючих до 50 осіб незалежно від кількості поверхів (крім будинків установ органів управління обласного, міського та районного значення, які належать до ІІ категорії)

ІІІ

Готелі (мотелі)*), будинки відпочинку, пансіонати і турбази з кількістю місць понад 1 000 або в будівлях заввишки понад 16 поверхів незалежно від кількості місць:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
комплекс решти електроприймачів




І
ІІ

Готелі (мотелі)*), будинки відпочинку, пансіонати і турбази з кількістю місць:
від 200 до 1 000;
до 200 включно


ІІ
ІІІ

Лікувально-профілактичні та санаторні заклади:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, лікарняні ліфти, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
електроприймачі операційних і пологових блоків, відділень анестезіології, реанімації й інтенсивної терапії, кабінетів лапароскопії, бронхоскопії й ангіографії та інших, від безперебійної роботи яких безпосередньо залежить житія хворих;



комплекс решти електроприймачів


І
І
Незалежно від наяв-ності взаєморезер-вованих трансфор-маторів необхідно передбачати ДЕС, АБЖ або акумуля-торні батареї
ІІ

Медичні заклади, аптеки
ІІ

Будинки навчальних закладів, в яких навчається понад 1 000 осіб:
елекіроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
комплекс решти електроприймачів


І
ІІ

Будинки навчальних закладів, в яких навчається:
від 200 до 1 000 осіб;
до 200 осіб включно

ІІ
ІІІ

Дитячі дошкільні заклади


Будинки культурно-видовищних закладів, закладів дозвілля, культових закладів, криті спортивні споруди:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
електроприймачі постановочного освітлення, механізмів сцени, технічних апаратних і систем озвучування при сумарній кількості місць в залах понад 800;
електроприймачі постановочного освітлення механізмів сцени, технічних
апаратних і систем озвучування при сумарній кількості місць в залах до 800;


І
(див. 5.18)

ІІ

ІІІ


Продовження таблиці 2.1

Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

решта електроприймачів при сумарній кількості місць в залах понад 800 і дитячих видовищних закладах незалежно від кількості місць;
решта електроприймачів при сумарігій кількості місць в залах від 300 до 800 включно;
комплекс електроприймачів при сумарній кількості місць до 300 включно

І

ІІ
ІІІ

Будинки установ кредитування, страхування та комерційного призначення. Банки і банківські сховища:
електроприймачі протипожежних установок, ліфти, аварійне освітлення;
пожежна та охоронна сигналізація, сигналізація загазованості;
технічні засоби автоматизованої системи керування банківського виробництва;
серверна і приміщення міжбанківських електронних розрахунків, електронної пошти;
комплекс решти електроприймачів


І
особлива група
І

див. 2.5
ІІ

Бібліотеки і архіви з фондом, що перевищує 1 млн. одиниць зберігання:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
комплекс решти електроприймачів



І
ІІ

Бібліотеки і архіви:
з фондом від 100 тисяч до 1млн. одиниць зберігання включно;
з фондом до 100 тисяч одиниць зберігання включно

ІІ
ІІІ

Музеї та виставки загальнонаціонального значення
І

Музеї та виставки обласного значення:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
комплекс решти електроприймачів


І
ІІ

Музеї та виставки місцевого значення
ІІ

Універсами, торговельні центри і магазини з торговими залами загальною площею понад 2 000 м2:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
комплекс решти електроприймачів



І
ІІ

Торговельні заклади з торговою площею:
від 250 до 2 000 м2 включно;
до 250 м2 включно

ІІ
ІІІ

Заклади громадського харчування з кількістю посадочних місць понад 500:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
комплекс решти електроприймачів


І
ІІ




Продовження таблиці 2.1

Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

Заклади громадського харчування з кількістю посадкових місць:
від 100 до 500 включно;
до 100 включно

ІІ
ІІІ

Підприємства побутового обслуговування:
ательє з кількістю робочих місць понад 50, салони-перукарні з кількістю робочих місць понад 15, хімчистки та пральні потужністю понад 500 кг білизни за зміну, лазні з кількістю місць понад 100;
ательє з кількістю робочих місць до 50, салони-перукарні з кількістю робочих місць до 15, хімчистки та пральні потужністю до 500 кг білизни за зміну, лазні з кількістю місць до 100, ремонтні майстерні


ІІ

ІІІ

Багатофункціональні будинки та комплекси, що мають приміщення різного призначення:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення, охоронна сигналізація, вогні світлової огорожі;



комплекс решти електроприймачів


Згідно з найбільш високою категорією електроприймачів вказаного призна-чення з урахуванням кількості поверхів
Згідно з категорією, що відповідає кон-кретному призначе-нню

Громадські будинки і споруди та адміністративні будинки підприємств, обладнані інформаційними системами, незалежно від їх призначення:
локальні обчислювальні системи, системи передачі інформації, електронна пошта


Див. 2.5

Дахові котельні, котельні, прибудовані до житлових будинків, і котельні, вбудовані в громадські будинки та споруди, (згідно зі Зміною № 1 СНіП ІІ-35):
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;
решта електроприймачів
у котельних І категорії надійності відпуску тепла споживачам
у котельних ІІ категорії надійності відпуску тепла споживачам



І

І
ІІ

Теплові пункти (бойлерні):
- що обслуговують житлові будинки заввишки понад 16 поверхів;
- що обслуговують житлові будинки заввишки до 16 поверхів

І
ІІ

Вбудовані сховища цивільної оборони:
електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення;
комплекс решти електроприймачів

І

ІІ
(див.
ДБН В 2.2.5)


Закінчення таблиці 2.1

Назва споруди і електроприймачів
Категорія надійності електро-постачання

Вбудовані приміщення для стоянки автомобілів:
електроприймачі протипожежних установок, контролю повітряного середовища, аварійного освітлення, охоронної сигналізації;
електроприводи механізмів відкривання воріт без ручного привода;
решта електроприймачів


І
ІІ
ІІІ

*) Згідно з ГОСТ 28681.4 в одно- та двозіркових готелях (мотелях) необхідно передбачати акумуляторні батареї для аварійного освітлення; в тризіркових при відсутності другого незалежного джерела живлення – ДЕС, (див. 2.17). потужність якої забезпечує робоче освітлення і роботу основного обладнання (в тому числі ліфтів); чотирьох- та п'ятизіркових незалежно від наявності двох взаєморезервованих трансформаторів – ДЕС, потужність якої достатня для забезпечення роботи усіх електроприймачів протягом не менше ніж 24 години.
Примітка 1. Електроприймачі протипожежних установок, охоронної сигналізації та сигналізації загазованості, ліфти для транспортування пожежних підрозділів незалежно від категорії електропостачання будівлі повинні живитися згідно з 5.15, 5.16, 5.17.
Примітка 2. Вимоги до надійності електропостачання будинків та споруд загальнонаціональних установ, посольств, представництв міжнародних та іноземних організацій, вокзалів додатково регламентуються відповідними нормативними документами.
Примітка 3. У поняття "комплекс решти електроприймачів" житлових будинків входять електроприймачі квартир, освітлення загальнобудннкових приміщень, господарські насоси тощо.
До “комплексу решти електроприймачів” громадських будинків і споруд входить все електрообладнання будинку або споруди крім названого.

2.3 Електропостачання приймачів І категорії надійності електропостачання, як правило, здійснюють від двох близько розташованих ТП. За неможливості через місцеві умови здійснити живлення від різних ТП допускається живлення від різних трансформаторів однієї ТП. Трансформатори повинні живитись по високій стороні взаєморезервованими лініями, які в свою чергу повинні бути підключені до різних незалежних джерел живлення і маги необхідний резерв пропускної здатності елементів системи залежно від навантаження електроприймачів і категорії надійності електропостачання. Другим незалежним джерелом живлення можуть бути ДЕС, АБЖ, акумуляторні батареї. Обов'язковою є вимога АВР на стороні 0,4 кВ (див. 2.19).
2.4 Для електроприймачів особливої групи І категорії надійності електропостачання необхідно передбачити додаткове живлення від третього незалежного взаєморезервованого джерела живлення, що забезпечує електропостачання визначеної тривалості. Таким джерелом живлення можуть бути ДЕС, АБЖ, акумуляторні батареї.
2.5 Одержання необхідної надійності та якості живлення локальних обчислюваних систем, систем передачі інформації, електронної пошти тощо вирішується шляхом створення СГЕ з використанням АБЖ певної конфігурації, ДЕС і відповідної побудови силової розподільної мережі.
2.6 Електропостачання приймачів II категорії надійності електропостачання рекомендується здійснювати від двох незалежних взаєморсзервованих джерел. Допускається перерва в електропостачанні на час, необхідний для вмикання резервного живлення черговим персоналом чи виїзною оперативною бригадою.
2.7 Електропостачання приймачів III категорії надійності електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення за умови, що перерва в електропостачанні, яка необхідна для ремонту і заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не перевищує однієї доби.
2.8 Допускається, як виняток, поширювати вимоги до надійності електропостачання елек-троприймачів більш високої категорії на електроприймачі нижчої категорії будинку або споруди з ініціативи власника за узгодженням з електропередавальною організацією.
2.9 Живлення силових електроприймачів і освітлення рекомендується здійснювати від спільних трансформаторів.
При цьому допустимі відхилення і коливання напруги в освітлювальних приладах не повинні перевищувати вказаних в ГОСТ 13109.
Вимоги допустимих значень коливань напруги не відносяться до ліній живлення аварійного освітлення.
Допустимі відхилення напруги на затискачах силових електроприймачів вказані в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2

Тип електроприймача і режим роботи

Відхилення від номінальної напруги, %


зниження
підвищення

Електродвигуни:
а) тривала робота в сталому режимі - нормальна розрахунко-ва величина
б) тривала робота в сталому режимі - для окремих особливо
віддалених електродвигунів:
1) в номінальних умовах
2) в аварійних умовах
в) короткочасна робота в сталому режимі (наприклад, під час
пуску сусіднього великого електродвигуна)
г) на затискачах електродвигуна під час його пуску:
1) при частих пусках
2) при рідких пусках
Електроплити:
тривала робота - нормальна розрахункова величина
Зварювальні апарати

5



8 - 10
10 -12
20 - 30


10
15*)

5
8 - 10

5











5


*) Більші відхилення можуть бути допущені тільки після перевірки розрахунком можливості пуску електродвигунів.


2.10 При виборі потужності силових трансформаторів необхідно враховувати здатність трансформаторів до перевантаження: масляних - відповідно до рекомендацій ДСТУ 3463, сухих - згідно з технічними умовами на конкретний трансформатор.
2.11 У спальних корпусах різних установ, у дитячих та дошкільних закладах, у навчальних корпусах загальноосвітніх, середніх, вищих навчальних закладів та ПТУ, у закладах охорони здоров'я розміщення вбудованих і прибудованих ТП, КТП, ДЕС, ЗРП не допускається.
У громадських будинках та спорудах іншого призначення дозволяється розташовувати вбудовані і прибудовані ТП, КТП, ЗРП напругою до 10 кВ.
У житлових будинках, як виняток, допускається розміщення вбудованих і прибудованих ТП з використанням сухих трансформаторів за узгодженням з місцевим органом державного пожежного нагляду і санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України. Ці ТП не повинні розміщуватись під, над і безпосередньо примикати до житлових приміщень.
2.12 Улаштування та розміщення вбудованих і прибудованих ТП, КТП, ЗРП необхідно виконувати відповідно до вимог розділу глави 4.2 ПУЕ. При цьому повинні бути виконані санітарні вимоги щодо обмеження рівнів шуму, вібрації та напруженпості електричних полів у суміжних приміщеннях відповідно до СанПіН 3077. СанПіН 1304 і ДСНіП № 239. Крім цього необхідно передбачувати:
а) не розташовувати їх під приміщеннями з мокрими технологічними процесами (душовими, ваннами, вбиральнями тощо);
б) виконувати надійну гідроізоляцію, здатну протистояти проникненню вологи у випадках аварії систем опалення, водопроводу та каналізації;
в) кожний масляний трансформатор повинен розміщуватись в окремій камері, яка має вихід назовні. Кількість трансформаторів не повинна перевищувати двох при потужності кожного до 1000 кВ(А включно. При застосуванні КТП дозволяється розташовувати одну КТП з двома масляними трансформаторами потужністю кожного до 1000 кВ(А включно в одному приміщенні. Кількість сухих трансформаторів та їх потужність не обмежується. Приміщення ТП і КТП з масляними трансформаторами повинні розміщуватись на першому поверсі або в цокольній частині споруди вище рівня планувальної відмітки землі.
Вбудовані ТП, КТП, ЗРП повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го гипу та перекриттями 3-го типу згідно з ДБН B.1.1-7.
2.13 Підстанції з сухими трансформаторами дозволяється розташовувати всередині будинку або споруди в окремому приміщенні, в тому числі у підвалах.
При цьому повинна бути забезпечена можливість транспортування обладнання ТП для заміни і ремонту.
При розміщенні ТП у підвалах необхідно виконати такі умови:
виключити можливість їх підтоплення ґрунтовими і паводковими водами та внаслідок пошкодження водопровідних або каналізаційних мереж;
відстань між зовнішніми стінами будівлі та стінами ТП повинна бути не менше ніж 800 мм. Допускається зменшення цієї відстані до 200 мм. якщо забезпечується вентиляція простору між стінами.
2.14 Підлога камер трансформаторів і ЗРП напругою до 1 кВ і вище з боку виходів повинна бути вищою за рівень підлоги прилеглих приміщень не менше ніж на 100 мм. Якщо вихід ТП і ЗРП передбачено назовні будівлі, то відмітка підлоги повинна бути вищою за відмітку землі не менше ніж на 300 мм. При відстані від підлоги ТП і ЗРП до підлоги прилеглих приміщень або землі більше ніж 400 мм потрібно передбачати східці.
2.15 Розміщення і компоновка ТП і ЗРП повинні передбачати можливість цілодобового безперешкодного доступу до них персоналу електропередавальної організації. При цьому схема ТП повинна забезпечувати можливість експлуатації електропередавальною організацією обладнання напругою вище 1 кВ і силових трансформаторів, а абонентом обладнання напругою до 1 кВ.
Розподільні пристрої напругою до 1 кВ і розподільні пристрої напругою вище 1 кВ слід розташовувати в різних приміщеннях. Ці приміщення повинні мати окремі входи, що замикаються.
Вимоги щодо розміщення розподільних пристроїв напругою до 1 кВ і розподільних пристроїв напругою вище 1 кВ в різних приміщеннях не розповсюджуються на КТП. Високовольтна частина КТП за необхідності пломбується організацією, у веденні якої вона знаходиться.
Допускається розміщувати в одному приміщенні розподільні пристрої напругою вище 1 кВ, силові трансформатори і розподільні пристрої напругою до 1 кВ, що експлуатуються електропередавальною організацією і абонентом, за умови, що розподільні пристрої напругою вище 1 кВ і силові трансформатори захищені від доступу до них персоналу абонента (наприклад, сіткою).
2.16 У ТП слід установлювати силові трансформатори з глухозаземленою нейтраллю зі схемою з'єднання обмоток "зірка - зигзаг" при потужності до 250 кВ(А включно і "трикутник - зірка" при потужності 400 кВ(А і більше.
2.17 У громадських будинках та спорудах, а також адміністративних будинках промпідприємств допускається розміщення вбудованих і прибудованих приміщень ДЕС із запасом рідкого палива з температурою спалаху вище 61 (С, якщо будівельними нормами на окремі види будинків не передбачені інші обмеження, а також розміщення їх в підвальних і цокольних поверхах за умови виключення можливості підтоплення ґрунтовими і паводковими водами.
Потужність ДЕС і запас палива повинні забезпечувати безперервну роботу електроприймачів протягом часу, що регламентується відповідними нормативними документами.
Вбудовані ДЕС повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу згідно з ДБН В.1.1-7 і мати вихід безпосередньо назовні.
При цьому повинні бути виконані усі санітарні і екологічні вимоги щодо обмеження шуму, вібрації та викидів забруднених та шкідливих речовин відповідно до державних стандартів. Улаштування приміщень ДЕС слід виконувати відповідно до вимог НТПД.
У житлових будинках, крім будинків для індивідуальних забудовників, розміщення вбудованих і прибудованих приміщень ДЕС не допускається.
Спорудження в багатоквартирних житлових будинках сховищ цивільної оборони, які мають в своєму складі ДЕС, регламентується ДБН В.2.2.5.
2.18 Необхідно улаштовувати дороги для під'їзду автотранспорту до ТП, ЗРП і ДЕС.
2.19 Місце установлення пристрою АВР на напрузі 0,4 кВ (централізовано на вводах у споруду чи децентралізовано біля електроприймачів І категорії надійності електропостачання) вибирається у проекті залежно від взаємного розташування, умов експлуатації і способу прокладання ліній живлення до віддалених електроприймачів.
За наявності АВР па стороні нижчої напруги вбудованих та прибудованих ТП улаштування його на ГРЩ, розміщеному в суміжному з ТП приміщенні, не потрібно.
Не слід резервувати лінію, що живить окремий електродвигун.
Не вимагається спеціально улаштовувати АВР для електроприймачів 1 категорії надійності електропостачання, які мають технологічний резерв, що включається автоматично.
2.20 У проектах електрообладнання рекомендується передбачати такі рішення і устаткування, які забезпечують раціональне і економне використання електроенергії, а саме:
а) побудову оптимальної мережі живлення та розподільної мережі;
б) спонукання споживачів до використання електроенергії (прання, прасування, інші господарчі роботи) в часи мінімальних навантажень енергосистеми шляхом застосування багатотарифних засобів обліку (див. розділ 11);
в) застосування в місцях тимчасового перебування людей (під'їздах, сходових клітках, ліфтових площадках, коридорах тощо) пристроїв керування, які обмежують час перебування світильників у включеному стані або у включеному стані на повну потужність (див. розділ 9);
г) застосування світильників із підвищеною світловидатністю (див. розділ 3);
д) застосування в побуті електротеплоакумуляційних систем для гарячого водопостачання та опалення з режимом роботи в нічний час за пільговими тарифами (див. розділ 8);
е) встановлення КРП з автоматичним регулюванням (див. розділ 10).

3. ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ *)

Види та системи освітлення

3.1 Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, охоронне та чергове.
Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує необхідні умови праці при нормальному режимі роботи освітлювальної установки в приміщеннях і в місцях виконання робіт на відкритих просторах.
Аварійне освітлення підрозділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.

*) Виходячи з практики, що склалася, в українському тексті цих Норм використовуються російськомовні позначення джерел світла.
Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.
Евакуаційне освітлення - освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення.
Охоронне освітлення - освітлення уздовж межі території, що охороняється в нічний період.
Чергове освітлення - освітлення в неробочі години.
3.2 Штучне освітлення буває двох систем - загальне і комбіноване.
3.3 У приміщеннях житлових будинків, громадських будинків та споруд, адміністративних і побутових будинків підприємств, як правило, застосовують систему загального освітлення.
У приміщеннях виробничого характеру, в яких виконується зорова робота І-ІV розрядів (ювелірних і гравірувальних робіт, ремонту годинників, телевізорів, радіоапаратури, мікрокалькуляторів, взуття, металовиробів тощо), необхідно застосовувати систему комбінованого освітлення.
На культові споруди різних конфесій мають поширюватись вимоги цих Норм в частині аварійного та евакуаційного освітлення. Інші види та системи освітлення культових споруд регламентуються відповідними нормативними документами та посібниками до них.
3.4 Освітлення безпеки повинно улаштовуватись:
а) у приміщеннях операторських, машинних залів обчислювальних центрів, кіноапарат них, вузлів зв'язку, електрощитових, медпунктів, чергових пожежних постів, на постах постійної охорони;
б) в гардеробах з кількістю місць зберігання понад 300;
в) в головних касах, дитячих кімнатах і дебаркадерах (приміщеннях попереднього розвантаження томарів) магазинів, у торговельних залах магазинів самообслуговування;
г) в групових. ігрових та столових приміщеннях дитячих дошкільних закладів;
д) у вестибюлях готелів, залах ресторанів, приміщеннях рятувального фонду готелів і турбаз;
е) в операційних блоках, реанімаційних, пологових відділеннях, перев'язувальних, маніпуляційних, процедурних, приймальних відділеннях, лабораторіях термінового аналізу, на постах чергових медичних сестер закладів охорони здоров'я;
ж) в приміщеннях оперативних частин, зберігання ящиків для виїзних бригад, аптечних кімнатах станцій (відділень) швидкої (невідкладної) медичної допомоги;
з) в машинних відділеннях ліфтів, а також у теплових пунктах і насосних житлових будинків.
У приміщеннях насосних, теплових пунктів, бойлерних, станціях пожежогасіння в громадських будинках аварійне освітлення передбачається тільки при постійному перебуванні чергової о персоналу або якщо електроприймачі даних приміщень відносяться до навантажень 1 категорії надійності електропостачання.
3.5 Евакуаційне освітлення в громадських будинках та спорудах, а також в адмністративних і побутових будинках промпідприємств повинно улаштовуватись:
а) у прохідних приміщеннях, коридорах, холах, фойє і вестибюлях, на сходах, передбачєних для евакуації людей з будинків, де працює або перебуває одночасно понад 50 осіб, а також із медпунктів, лікувально-профілактичних закладів, книго- і архівосховищ, дитячих дошкільних закладів незалежно від кількості осіб, що в них перебувають;
б) у залах плавальних басейнів, спортивних і актових залах;
в) у приймальнях, роздягальнях, кухнях і прально-сортувальних приміщеннях дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів;
г) в очікувальних, роздягальнях, мийних, душових, ванних і парних приміщеннях лазень;
д) у приміщеннях електросвітлолікування, роздягальнях, душових і ванних, залів відділень грязелікування і відновлювального лікування в лікувально-профілактичних установах;
е) у приміщеннях, де одночасно можуть знаходитись понад 100 осіб (аудиторії, обідні зали, актові зали, конференц-зали);
ж) у торговельних залах загальною площею понад 90 м2 і на шляхах виходу з них, транспортних тунелях торговельних підприємств;
з) у приміщеннях, в яких люди працюють постійно, якщо внаслідок відключення робочого освітлення і продовження при цьому роботи виробничого обладнання може з'явитись небезпека травматизму (ремонтні майстерні, виробничі приміщення підприємств громадського харчування, пральні).
3.6 Евакуаційне освітлення повинно улаштовуватись у житлових будинках заввишки 6 і більше поверхів та в гуртожитках, де мешкає понад 50 осіб.
Світильники евакуаційного освітлення повинні установлюватись но лініях головних проходів: у вестибюлях, ліфтових холах і на площадках перед лімітами, а також у коридорах завдовжки понад 10 м, у сходових клітках.
Лінії освітлення незадимлюваних сходових кліток необхідно приєднати до мережі евакуаційного освітлення. При цьому рівень освітленості забезпечується згідно з нормами робочого освітлення, мережа якого в цьому випадку не передбачається.
3.7 Світлові покажчики "Вихід" необхідно встановлювати:
а) біля виходів з приміщень обідніх і актових залів, аудиторій, конференц-залів та інших приміщень, в яких можуть знаходитись одночасно понад 100 осіб;
б) біля виходів з коридорів, до яких примикають приміщення з загальною чисельністю постійного перебування в них понад 50 осіб;
в) біля виходів з естрад, конференц-залів і актових залів;
г) уздовж коридорів довжиною понад 25 м у гуртожитках коридорного типу місткістю понад 50 осіб на поверсі. При цьому світлові покажчики повинні установлюватися на відстані не більше 25 м один від одного, а також у місцях поворотів коридорів;
д) біля виходів для покупців із торговельних залів загальною площею 180 м2 і більше у всіх магазинах та із торговельних залів загальною площею понад 110 м2 у магазинах самообслуговування.
3.7.1 Покажчики виходів можуть бути:
а) світловими, з вбудованими в них джерелами світла, що приєднуються до мережі аварійного освітлення;
б) світловими, з вбудованими в них джерелами світла і автономними джерелами живлення;
в) не світловими (без джерел світла) за умови, що позначення виходу (надпис, знак тощо) освітлюється світильниками аварійною освітлення.
Світлові покажчики “Вихід” повинні установлюватись на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги.
3.8 Для чергового освітлення вестибюлів, коридорів, конференц-залів, актових залів, торгових залів необхідно використовувати світильники евакуаційного освітлення або частину світильників робочого освітлення з живленням їх від самостійної групової лінії.
Для чергового (нічного) освітлення палат лікувально-профілактичних закладів необхідно застосовувати спеціальні світильники, що установлюються в нішах біля входів на висоті 0,3 м від підлоги і приєднуються до мережі евакуаційного освітлення.
У палатах психіатричних і дитячих відділень, спальних приміщеннях та палатах-ізоляторах дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів указані світильники повинні установлюватись на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги (над прорізом дверей). У приміщеннях для дітей допускається встановлення світильників чергового освітлення на висоті 0,3 м від підлоги. При цьому напруга мережі чергового освітлення повинна бути не більше ніж 50 В.
3.9 У торговельних і обідніх залах, конференц-залах, вестибюлях, холах, коридорах громадських будинків слід передбачати можливість включення частини світильників, які створюють по всій площі освітленість, достатню для прибирання приміщення - 15 % від нормованої освітленості, але не менше ніж 20 лк незалежно від джерела світла.
3.10 У залах басейнів і палатах ізоляторів дитячих дошкільних установ повинні улаштовуватись опромінюючі установки для профілактичного ультрафіолетового опромінювання.
При проектуванні опромінюючих установок довготривалої дії, а також фотаріїв слід враховувати вимоги відповідних нормативних документів, які затверджених МОЗ України.
3.11 Освітлення безпеки повинно створювати мінімальну освітленість, що становить 5 % від освітленості, яка нормується для робочого освітлення, але не менше ніж 2 лк усередині споруд і не менше ніж 1 лк - для територій.
Створювати найменшу освітленість у середині споруд більше ніж 30 лк при розрядних лампах і більше ніж 10 лк при лампах розжарювання допускається тільки за наявності відповідних обгрунтувань.
Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати на підлозі головних проходів і на сходах 0,5 лк.
Нерівномірність евакуаційного освітлення (відношення максимальної освітленості до мінімальної) по осі евакуаційних проходів повинна бути не більше ніж 40:1.
Світильники освітлення безпеки в приміщеннях можуть використовуватись для евакуаційного освітлення.
3.12 Входи в будинки, сміттєзбірні камери, а також номерні знаки і покажчики пожежних гідрантів (якщо для них не використовуються світлові покажчики) повинні освітлюватись світильниками, які приєднуються до мережі внутрішнього аварійного освітлення.
3.13 Для аварійного освітлення необхідно застосовувати:
а) лампи розжарювання;
б) люмінесцентні лампи - в приміщеннях з мінімальною температурою не менше ніж 5 °С та за умови живлення ламп при всіх режимах напруги не нижче ніж 90 % від номінального;
в) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення, так і в холодному стані.
3.14 Улаштування вогнів світлового захисту повинно виконуватись згідно з вимогами до маркування і світлового захисту висотних перешкод за нормами Міністерства транспорту України (НАС ГА, глава 3.4 “Дневная маркировка и светоограждение высотных препятствий”).
Норми освітлення
3.15 Вимоги до якості освітлення приміщень об'єктів цивільного призначення (нормована освітленість, циліндрична освітленість, показники дискомфорту і коефіцієнт пульсації освітленості) необхідно приймати за додатком В з урахуванням 3.21 і 3.22.
Нормовані показники освітлення приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків, а також супутніх виробничих приміщень для підприємств побутового обслуговування слід приймати за додатком Г.
3.16 Коефіцієнт запасу Kз мри проектуванні природного, штучного і сумісного освітлення необхідно приймати за додатком Д.
3.17 Найменша освітленість робочих поверхонь у квартирах житлових будинків при комбінованій системі освітлення від будь-яких джерел світла, придбаних населенням, рекомендується: письмового стола, робочої поверхні для шиття та інших ручних робіт - 300 лк, кухонного стола і миття посуду - 200 лк.
3.18 Вимоги до освітлення приміщень культурно-видовищних споруд і лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з додатком Е.
3.19 Найменша освітленість у приміщеннях, для загального освітлення яких одночасно застосовуються люмінесцентні лампи і лампи розжарювання, повинна вибиратись як для люмінесцентних ламп.
3.20. Освітлення навчально-виробничих приміщень професійно-технічних училищ і середніх спеціальних навчальних закладів необхідно проектувати за нормами для виробничих приміщень відповідних галузей промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, зв'язку, торгівлі і комунально-побутового обслуговування. При цьому норми освітленості, що наведені в галузевих документах, слід підвищувати на один ступінь, якщо вони складають 300 лк і менше при розрядних лампах та 150 лк і менше - при лампах розжарювання.
3.21 Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, слід підвищувати на один ступінь шкали освітленості в таких випадках:
а) при роботах розрядів А-В у разі спеціальних підвищених санітарних вимог (наприклад, в деяких приміщеннях громадського харчування і торгівлі);
б) за відсутності в приміщенні з постійним перебуванням людей природного світла;
в) при підвищених вимогах до насиченості приміщення світлом для зорових робіт розрядів Г-Е (зали для глядачів та концертні зали, фойє унікальних будинків тощо);
г) при застосуванні системи комбінованого освітлення адміністративних установ (кабінети, робочі кімнати, читальні зали бібліотек).
3.22 Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, необхідно знижувати за шкалою освітленості в таких випадках:
а) на один ступінь для робіт розрядів Г-Е при використанні люмінесцентних ламп поліпшеної кольоропередачі (ЛЕЦ, ЛТБЦЦ, ЛТБЦТ, КСЛТБИ) за умови збереження норми щодо коефіцієнта пульсації;
б) на два ступеня для робіт усіх розрядів при застосуванні ламп розжарювання, у тому числі галогенних.
3.23 У приміщеннях, в яких передбачається загальне локалізоване освітлення робочих місць (наприклад, в торговельних залах, майстернях з виготовлення одягу), найменша освітленість проходів і ділянок, де не проводиться робота, повинна складати не менше ніж 75 лк при люмінесцентних лампах та не менше ніж 30 лк - при лампах розжарювання.
3.24 В обідніх залах ресторанів і кафе дозволяється обладнання локалізованого чи місцевого освітлення столів. Освітленість на столах повинна визначатись завданням на проектування, але бути не більше ніж 200 лк при люмінесцентних лампах (100 лк – при лампах розжарювання). При цьому освітленість на решті площі залу повинна бути не менше ніж 30 лк - при будь-яких джерелах світла.
3.25 У приміщеннях читальних залів бібліотек і архівів рекомендується при техніко-економічному обгрунтуванні застосовувати систему комбінованого освітлення. При цьому на кожному робочому місці повинні установлюватися світильники місцевою освітлення, які мають позитивний висновок МОЗ України. Освітленість від загального освітлення в цьому випадку повинна бути не менше ніж 200 лк на висоті 0,8 м від підлоги при люмінесцентних лампах.
3.26 Технологічне освітлення та електроприводи механізмів естрад і сцен культурно-видовищних закладів необхідно проектувати згідно з вимогами розділу 3 ДНАОП 0.00-1.32, галузевих нормативних документів Мінкультури України з безпеки праці для театрів та концертних залів, а також вимогами цих Норм.
Значення освітленості постановного освітлення естрад та сцен культурно-видовищних закладів слід приймати за таблицею 3.1.
При проекту ванні сцен тинів С-4, С-6 -С-9, як правило, передбачають в їх вільних обхідних зонах вбудовані в планшет і непомітні зі сторони глядачевого залу сигнальні світильники для світлових доріжок, що полегшує орієнтацію в темряві

Таблиця 3.1
Тип сцен та естрад*)
Найменша освітленність, лк
Площина, для якої нормується освітленість
Додаткові вимоги



Вертикальна у напрямку поздовжньої осі залу для глядачів на висоті 1,75 м від рівня планшета
Освітленість повинна створюватись приладами білої о світла внутрішнього і виносного освітлення при номінальній напрузі мережі



Вертикальна у напрямку поздовжньої осі залу для глядачів у зоні гральної час-типи (ширина грального порталу 2/3 глибини сцени) на висоті 1,75 м від рівня планшета
Освітленість повинна створюватись приладами білого світла, при цьому освітленість від софітних приладів повинна бути не менше ніж 250 лк при номінальній напрузі мережі



Вертикальна, пенпердику-лярна до поздовжньої осі залу для глядачів, на решті сцени на висоті 1,75 м від рівня планшета
Освітленість повинна створюватись приладами білого світла при номінальній напрузі мереж



Вертикальна но всій висоті горизонту
Освітленість повинна створюватись приладами синього та блакитного світла горизонтальних софітів при номінальній напрузі мережі

*) Класифікація сцен наведена в посібнику “Проектирование театров. Справочное пособие к СНиП”.
ЦНДІЕП ім. Мезенцева
Примітка 1. Відношення горизонтальної освітленості до вертикальної приймають не більше 2.
Примітка 2. Коефіцієнт запасу приймають рівним 1,3
Примітка 3. Норми освітленості приймають однаковими при будь-яких джерелах світла.



3.27 Освітлювальні установки для забезпечення телевізійних передач слід передбачати в кіноконцертних залах та клубах з залом для глядачів місткістю понад 1 200 місць, у театрах з залом для глядачів місткістю понад 800 місць, в універсальних спортивних залах місткістю понад 5 000 місць, у плавальних басейнах з трибунами місткістю понад 3 000 місць. У кожному конкретному випадку необхідність таких установок визначається завданням на проектування.

3.28 Освітлення естрад конференц-залів і актових залів, які не використовуються для театрально-концертних вистав, виконують, як правило, стельовими світильниками. Горизонтальна освітленість на планшеті естради повинна бути не менше ніж 400 лк при люмінесцентних лампах (на 2 ступеня вище освітленості залу).
Для додаткового освітлення трибуни та президії слід передбачати освітлювальні прилади прожекторного типу, які установлюються на бічних стінах або на стелі залу для глядачів, що спільно із стельовими світильниками створюють вертикальну освітленість не менше ніж 300 лк на висоті 1,75 м від планшета естради.
Прилади на стелі залу для глядачів повинні розташовуватись на такій відстані від естради, щоб у поздовжній площині залу лінія, що з'єднує світлові центри приладів з точкою. розташованою на естраді на відстані 1 м від її краю, складала б з горизонтом кут не більше ніж 60° і не менше ніж 50°.
Прилади на бічній стіні залу для глядачів повинні розташовуватись у плані на відстані від краю естради, що дорівнює або трохи менше відстані від краю естради до освітлювальних приладів на стелі залу. Висота установлення нижнього освітлювального приладу від підлої и залу для глядачів повинна бути 3-3,5 м.
На естрадах слід установлювати електричні з'єднувачі (роз'єднувачі) для підключення переносної освітлювальної апаратури.

3.29 У приміщеннях з нормальним середовищем коефіцієнт запасу при розрахунку освітлювальної установки слід приймати рівним 1,4 для світильників з розрядними лампами всіх експлуатаційних груп світильників. При висоті підвішування світильників більше ніж 5 м та за відсутності містків коефіцієнт запасу слід приймати рівним 1,5.
У приміщеннях пильних, вологих, сирих, особливо сирих та жарких (див. таблицю 3.2) коефіцієнт запасу слід приймати для світильників з розрядними лампами:
а) 1,6 - для експлуатаційної групи світильників 1-4;
б) 1,7 - для експлуатаційної групи світильників 5-7
(таблицю експлуатаційних груп світильників див. у додатку Ж).
При використанні світильників з лампами розжарювання вказані коефіцієнти слід помножити на 0,85.
Для установок відбитого світла, виконаних у вигляді карнизів, коефіцієнт запасу слід приймати відповідно 1,8 та 1,5 за винятком випадків, коли установки виконані дзеркальними металогалогеновими лампами (ДРИЗ) або дзеркальними лампами розжарювання, а також світловими приладами з дзеркальними відбивачами, для яких коефіцієнт запасу слід приймати 1,5 та 1,3 відповідно.
Таблиця 3.2
Умови середовища

Найменування приміщень та зон
(зразковий перелік)


Вибухонебезпечні зони класу 2 згідно ДНАОП 0.00-1.32

Приміщення зарядки тягових та стартерних акумуляторів
(у верхній зоні вище відмітки 0,75 м від рівня підлоги).


Пожежонебезпечні
класу П-І;
класу П-І;
класу П-ІІа

Закриті автостоянки, розташовані під будинками
Столярні майстерні
Фонди відкритого доступу до книг, книгосховища, архіви, палітурні та макетні майстерні, друкарські відділення офсетного друку, світлокопіювальні; кіноапараті; перемотувальні; приміщення для нарізування тканин; рекламно-декоративні майстерні; вітрини з експозицією із горючих матеріалів, приміщення для зберігання бланків, пакувальних матеріалів і контейнерів: відділення приймання і видачі білизни та одягу, відділення розбирання, лагодження і пакування білизни; пошивні цехи, закройні відділення; відділення підготовки прикладних матеріалів, приміщення ремонту одягу, ручного та машинного в'язання, виготовлення та ремонту головних уборів, кушнірських робіт; фонотеки; комори продуктів у горючій упаковці, комори в непродовольчих магазинах, комори пунктів прокату та спецодягу; горища, комори і підсобні приміщення квартир та будинків садибного типу

Пильні

Відділи електрофотографування, ксерокопіювання тощо


Вологі

Фотолабораторії; дисциляторні, автоклавні; гарячі, доготівельні та заготівельні цехи; завантажувальні, комори та мийні тари, комори овочів; роздягальні в лазнях, душові; сушильно-прасувальні відділення, пральні зі самообслуговуванням; декатирувальні; санітарні вузли; теплові пункти; камери охолодження

Вогкі

Мийні кухонного та столового посуду; відділення механічного прання, приготування пральних розчинів; насосні, басейни


Особливо вогкі
Відділення ручного прання; душові, ванні, мийні, пральні, парильні

Жаркі
Гарячі цехи підприємств громадського харчування; парильні мийні

Хімічно активні
Приміщення ремонту і зарядки акумуляторів, електролітні та відділення хімічної чистки

Примітка. У кожному конкретному випадку характеристика приміщення (зони) за умовами середовища уточнюється в проекті. Характеристика приміщень, не вказаних в таблиці, також визначається в завданні на проект.


3.30 Середню вертикальну освітленість товарів, виставлених у зовнішніх вітринах на висоті 1,5 м від рівня тротуару, слід приймати за таблицею 3.3. Для вітрин зі світлими товарами (порцеляна, білизна тощо) вертикальна освітленість, яка вказана в таблиці 3.3, повинна понижуватись на один ступінь, а для вітрин з темними товарами (тканини. хутро, інструменти тощо) - підвищуватись на один ступінь. Для виділення світлом окремих експонатів слід передбачати додаткове освітлення приладами з концентрованою кривою сили світла.
Необхідність освітлення внутрішніх вітрин визначається в завданні на проектування. Освітленість внутрішніх вітрин підприємств торгівлі та громадською харчування повинна бути при люмінесцентних лампах не менше ніж 400 лк в площині розташування товарів.
Таблиця 3.3
Категорія вулиць, доріг та площ


Вулиці, дороги, площі

Середня вертикальна освітленість, лк



А

Магістральні вулиці загальноміського значення, площі: головні, вокзальні, транспортні, передмостові та багатофункціональних транспортних вузлів


300




В

Магістральні вулиці районного значення, площі перед великими (крупними) громадськими будинками та спорудами: стадіонами, театрами, виставками, торговими центрами, сільськогосподарськими ринками та іншими місцями масового відвідування



200



С

Вулиці та дороги місцевого значення, селищні вулиці, площі перед громадськими будинками і спорудами селищного значення


100



3.31 У будинках, що розташовані на вулицях, дорогах і майданах категорії А та Б, повинна передбачатись можливість приєднання установки ілюмінації потужністю 10 кВт. У столиці, великих містах, містах-курортах та портових містах за архітектурно-планувальним завданням потужність установки ілюмінації може бути збільшена.

Джерела світла

3.32 Загальне освітлення громадських будинків та споруд, а також адміністративних і побу-дових будинків підприємств слід виконувати переважно люмінесцентними лампами.
Освітлення приміщень для занять у загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах повинно виконуватись тільки люмінесцентними лампами.

3.32.1 Лампи розжарювання слід застосовувати для освітлення:
а) коридорів, сходових кліток, ліфтових холів тощо в житлових будинках при застосуванні приладів регулювання світлового потоку ламп;
б) приміщень, де за технологічними вимогами неприпустиме застосування люмінесцентних ламп (наприклад, в приміщеннях для роботи з матеріалами, що під дією випромінювання люмінесцентних ламп втрачають свої властивості, та в приміщеннях, де радіоперешкоди, що створюються світильниками з розрядними лампами, неприпустимі для роботи технологічного обладнання), кіноапаратних, приміщеннь для звукозапису та перезапису, в основних будівлях музеїв, картинних галерей, пам'яток культури тощо;
в) приміщень, для оформлення інтер'єру яких потрібні лампи розжарювання (зали кафе та ресторанів, фойє тощо);
г) спалень та веранд, а також приміщень дитячих оздоровчих таборів, що використовуються тільки в літній час;
д) допоміжних приміщень - комор, машинних відділень ліфтів, електрощитових, техпідвалів тощо;
е) мийних, душових і парилень у лазнях;
ж) приміщень, які охолоджуються, та холодильних камер;
з) постановного освітлення естради і сцени.

3.32.2 Газозрядні лампи високого тиску (ГЛВД) рекомендується застосовувати для освітлення:
а) приміщень III групи - вестибюлів, гардеробних, фойє, парадних сходів тощо;
б) спортзалів заввишки понад 7 м;
в) приміщень, для освітлення яких використовуються щілинні та плоскі світловоди:
г) виробничих приміщень, що прирівнюються до промислових (наприклад, пральних цехів продуктивністю понад 500 кг білизни за зміну).
У приміщеннях III групи та в торговельних залах магазинів з невисокими вимогами до кольоропередачі допускається застосовувати лампи тинів ГЛВД та НВЛД, якщо вони використовуються спільно в спеціально для них розроблених світильниках.
3.33 Освітлення приміщень громадських будинків та споруд, адміністративних і побутових будинків підприємств, якщо немає спеціальних вимог до кольоропередачі та комфортності освітлення, слід виконувати переважно люмінесцентними лампами типу ЛБ.
Освітлення приміщень, де виконуються порівняння кольорів з високими вимогами до кольо-ророзрізнення (таких як виставкові та демонстраційні зали, кабінети малювання, кабінети праці з обробки тканин та кулінарії, редакційно-оформлювальні та друкарські відділення оперативного офсетного друку, приміщення гуртків, лабораторії органічної і неорганічної хімії, препараторські, торговельні зали спеціалізованих магазинів, примірювальні кабіни, приміщення для нарізування тканин, рекламно-декораційні майстерні, перукарські зали, приміщення для ретушування фотографій, відділення виведення плям в ательє хімічної чистки, виробничі приміщення майстерень з виготовлення та ремонту одягу, головних уборів, хутрових, трикотажних і ювелірних виробів), слід виконувати люмінесцентними лампами тину ЛБЦТ, ЛДЦ, ЖБ, ЛЕЦ (тут і далі тип ламп вказано в порядку найкращого їх застосування).
Освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів, призначених для огляду хворих, слід виконувати люмінесцентними лампами типу ЖЕ, ЛДЦ або ЛЕЦ, решти приміщень - ЛБ.
Освітлення залів засідань та актових залів слід виконувати люмінесцентними лампами типів ЛБЦТ, ЛТБЦТ, ЛЕ, ЛБ.
Для освітлення товарів, виставлених у зовнішніх і внутрішніх вітринах, слід застосовувати типи люмінесцентних ламп, що вказані в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
Вид товару

Тип лампи


Тканини, верхній одяг, парфуми, галантерея, іграшки, книги, спорттовари, взуття, головні убори, хутра.


ЛБЦТ, ЖБ, ЛДЦ, ЛЕЦ


Електротовари, посудогосподарські та канцелярські товари

ЛБ


М'ясні, молочні, гастрономічні, овочеві продукти, кондитер-ські вироби

ЛЕЦ, ЛЕ


Рибні продукти

ЛДЦ


Бакалія, хліб

ЛБ



3.34 В житлових будинках (за винятком 3.32.1а), у громадських та допоміжних будинках (у тому числі готелях, гуртожитках, вузах, школах, театрах, клубах тощо), адміністративних і побутових будинках підприємств освітлення коридорів, сходових кліток, ліфтових холів, вестибюлів, загальних гардеробів, приміщень культурно-масових заходів, службових приміщень обслуговуючого персоналу, приміщень для прасування та прання, як правило, виконують люмінесцентними лампами.
Світильники, призначенні для освітлення


Информация о документе
Формат: DOC

Скачали: 516


Похожие документы

    Генерация: 0.38 сек. и 6 запросов к базе данных за 0.001 сек.