ДБН А.2.2-6-2008. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об'єктів нерухомої культурної спадщини



ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ








СКЛАД, ЗМІСТ, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ,
ПОГОДЖЕННЯ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ
НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
ДЛЯ РЕСТАВРАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ
НЕРУХОМОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ


ДБН А.2.2-6-2008

Введено: «ИМЦ» (г. Киев, просп. Краснозвездный, 51; т/ф. 391-42-10 )




























Київ
Мінрегіонбуд України
2008


РОЗРОБЛЕНО:
"УкрНДІпроектреставрація" (канд. тех. наук А.Є. Антонюк,
O.О. Граужис, А.П. Крупський)
Державний науково-технологічний центр консервації та реставрації пам'яток (ДНТЦ "Конрест") (канд. хім. наук Р.Б. Гуцуляк (відповідальний виконавець), Р.В. Щавінський, Ю.М. Стріленко, М.Л. Захарчук,
С.В. Скляр)


За участю:
Мінрегіонбуду України (Т.П. Майстерчук)

ВНЕСЕНО ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Управління реставрації та реконструкції історичної забудови Мінрегіонбуду України
Наказ Мінрегіонбуду України від 23 червня 2008 р. № 262, чинні з 1 січня 2009 р.

ПОГОДЖЕНО:
Державна служба з питань національної культурної спадщини;
Державний департамент пожежної безпеки МНС України;
Головний державний санітарний лікар України;
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва


ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ

Проектування
Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об'єктів нерухомої культурної спадщини
ДБН А.2.2 -6-2008
На заміну
РНиП 102-84


Чинні з 2009-01-01

Дані норми встановлюють склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації на проведення консервації, реставрації, реабілітації, ремонту та пристосування (далі - реставрація) об'єктів культурної спадщини (крім пам'яток археології і монументальних пам'яток) відповідно до Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини" та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, - "Конвенції з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини", "Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини", "Конвенції з охорони архітектурної спадщини Європи".
Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами -суб'єктами господарської діяльності у сфері об'єктів культурної спадщини, незалежно від їх форми власності.
Перелік нормативно-правових актів і нормативних документів, на які є посилання в цих нормах, наведений у додатку А.
Основні терміни та їх визначення наведені у додатку Б.
Перелік нормативно-правових актів та міжнародних документів, положення яких рекомендується враховувати при розробленні науково-проектної документації, наведений у додатку В.
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Об'єктом нормування є загальні вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, оформлення, погодження та затвердження науково-проектної документації на реставрацію об'єкта культурної спадщини, науково-технічного супроводу та авторського нагляду за реставрацією пам'ятки.
1.2 Право на розроблення науково-проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності, видану в установленому законодавством* порядку.
1.3 Науково-проектна документація має ґрунтуватися на положеннях чинного законодавства, підзаконних актів та відповідати вимогам цих норм та нормативних документів на реставрацію, а також нормативних документів на будівельні і ремонтні роботи в частині, яка не суперечить нормативним документам із збереження культурної спадщини.
1.4 Проектувальник та замовник протягом усього періоду дослідження, проектування та виконання робіт на об'єкті культурної спадщини несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за наукову обґрунтованість проектних рішень, якісне і своєчасне розроблення і комплектність науково-проектної документації, правильність і достовірність кошторисної вартості робіт.
1.5 Науково-проектна документація повинна забезпечити:
- максимальне збереження автентичності, культурної, історичної, естетичної та наукової цінності пам'ятки;
- відсутність негативного впливу на пам'ятку прийнятих проектних рішень, технологій та матеріалів;
- відсутність негативного впливу прийнятих проектних рішень та технологій на навколишнє середовище.
1.6 Науково-проектна документація повинна відповідати вимогам чинного законодавства щодо:
- охорони праці, пожежної та екологічної безпеки і промислової санітарії;
- збереження навколишнього середовища (містобудівного, ландшафтного, археологічної зони) та історичних ареалів;
- патентної чистоти технічних рішень та застосованого обладнання.
2 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СКЛАДУ ТА ЗМІСТУ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
2.1 Зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.
2.2 Науково-проектна документація на реставрацію об'єктів культурної спадщини розробляється постадійно, на основі наукових досліджень, що ведуться на всіх етапах реставрації, і включає такі розділи:
- попередні роботи;
- комплексні наукові дослідження;
- ескізний проект реставрації;
- робоча документація;

- науково-технічний супровід

- науково-реставраційний звіт.
2.3 Попередні роботи здійснюються з метою розроблення концептуальних рішень щодо реставрації об'єкта культурної спадщини і включають:
- визначення технічного стану;
- попередні дослідження;
- розроблення вихідної документацій;
- протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи (за необхідності).
2.3.1 Визначення технічного стану включає складання:
- акта технічного стану об'єкта культурної спадщини з фотофіксацією (додаток Г);
- акта визначення категорії складності (додаток Д);
- акта втрати первісного вигляду (додаток Е).
2.3.2 Попередні дослідження в залежності від стану пам'ятки включають:
- схематичні обміри та визначення об'єму пам'ятки;
- фотофіксацію перед початком реставраційних робіт;
- короткі історико-бібліографічні відомості;
- попередні науково-технологічні обстеження;
- попередні археологічні обстеження;
- попередні інженерні обстеження;
- програму (план) натурних досліджень зі схемами місць улаштування зондажів, шурфів, встановлення будівельних риштувань, розкриття конструкцій і відбору зразків матеріалів тощо;
- програму (план) та кошторисний розрахунок на виконання науково-проектних робіт;
- концептуальні рішення або програму науково-реставраційних робіт;
- кошторисні розрахунки (за необхідності).
2.3.3 Вихідна документація включає:
- лист-замовлення на розроблення науково-проектної документації;
- реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (додаток Ж);
- архітектурно-планувальне завдання (за необхідності);
- акти про стан об'єкта, зазначені в п. 2.3.1;
- інші вихідні дані, необхідні для проектування (на вимогу проектної організації).
Реставраційне завдання на розроблення науково-проектної документації (далі - реставраційне
завдання) визначає склад, зміст і мету комплексних науково-дослідних та науково-проектних робіт, принципові підходи, технічні вимоги та основні заходи щодо реставрації.
Архітектурно-планувальне завдання (згідно з нормативними актами на проектування) розробляється разом із реставраційним завданням, за необхідності розробки проектної документації на пристосування пам'ятки - у випадку реставрації пам'ятки зі зміною її функціонального призначення, розпланувально-просторових характеристик чи характеру благоустрою прилеглої території.
2.3.4 Науково-проектна документація на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи в залежності від стану пам'ятки включає:
- висновки та рекомендації щодо проведення протиаварійних і невідкладних консерваційних робіт;
- проектну документацію в обсязі, необхідному для забезпечення проведення протиаварійних та невідкладних робіт (у тому числі робочу документацію або окремі робочі креслення на виконання протиаварійних робіт);
- локальні кошториси на проведення протиаварійних та невідкладних робіт.
2.3.5 Попередні роботи є передпроектною стадією і можуть бути виконані на підставі окремого контракту (договору).
2.4 Комплексні наукові дослідження проводяться для отримання матеріалів про культурну, історичну і наукову цінність пам'ятки, архітектурні параметри, інженерні та технологічні характеристики: оцінки ступеня збереженості конструкцій і матеріалів пам'ятки, результатів досліджень її температурно-вологісного режиму, гідрологічних умов, стану ґрунтів і фундаментів; вияснення впливів антропогенних та техногенних навантажень і кліматичних факторів, даних для обґрунтування рішень щодо подальшого збереження та реставрації, прийняття рішень щодо виведення споруди з незадовільного стану.
Комплексні наукові дослідження є науковим обгрунтуванням проектних рішень і обов'язковою складовою науково-проектної документації та включають:
- історико-архівні і бібліографічні дослідження;
- натурні дослідження.
2.4.1 Історико-архівні і бібліографічні дослідження включають: пошук (виявлення), збір, систематизацію інформації, вивчення існуючих джерел інформації, що стосуються пам'ятки, та узагальнення одержаних результатів. Результати досліджень оформляються у вигляді звіту (історичної довідки) і входять до наукового звіту про дослідження пам'ятки.


2.4.2 Натурні дослідження включають:
- обміри: схематичні, архітектурні, архітектурно-археологічні;
- архітектурні дослідження;
- архітектурно-археологічні дослідження;
- інженерні дослідження;
- науково-технологічні дослідження;
- дослідження підземних частин пам'ятки і прилеглої території.
При проведенні досліджень, пов'язаних із виконанням експериментальних робіт на окремих ділянках, зондажів, шурфів тощо, місця їх закладання погоджуються з власником або з уповноваженим ним органом.
Зміст і порядок робіт зазначених підрозділів Комплексного наукового дослідження пам'ятки визначаються ДБН В.3.2-1.
2.4.3 Результати комплексних наукових досліджень включають такі матеріали:
- виписки з архівних документів та інших джерел;
- список бібліографічних джерел та архівних справ;
- історичну довідку;
- ілюстрації (репродукції, фотографії, іконографічні матеріали, копії документів, викопіювання, фотофіксацію інскрипцій тощо);
- обмірні креслення;
- звіт про архітектурно-археологічні дослідження;
- звіт про науково-технологічні дослідження пам'ятки, її будівельних та оздоблювальних матеріалів із рекомендаціями щодо їх консервації;
- висновки про технічний стан об'єкта з рекомендаціями щодо інженерно-конструкторських рішень;
- картограми стану (технічного, вологісного тощо) об'єкта;
- звіт про підібрані аналоги та систематизацію обстежених архітектурних елементів пам'ятки;
- історико-стилістичні аналізи будівельного розвитку будівлі пам'ятки та інші дослідження;
- картограми періодизації будівництва (будівельних матеріалів);
- фотофіксацію натурних досліджень.
2.5 Ескізний проект реставрації* розробляється відповідно до реставраційного завдання, концептуальних рішень чи програми науково-реставраційних робіт, на основі результатів комплексних наукових досліджень і включає:
- пояснювальну записку (з обґрунтуванням проектних рішень та технологією реставраційних робіт);
- креслення;
- основні положення організації робіт;
- локальні, об'єктні розрахунки та зведений кошторисний розрахунок вартості робіт
2.5.1 Пояснювальна записка включає:
- загальні відомості про пам'ятку і характер її використання;
- дані про проведені натурні дослідження;
- опис існуючого вигляду та технічного стану пам'ятки з посиланнями на відповідні інженерні висновки та рекомендації;
- опис і обґрунтування концептуальних рішень щодо реставрації пам'ятки;
- обґрунтування проектних рішень (характеристики принципових архітектурних, інженерних і технологічних рішень щодо реставрації пам'ятки з їх науковим обґрунтуванням та оцінкою);
- опис архітектурного вигляду пам'ятки, на яку опрацьовується документація;
- пропозиції щодо графічної реконструкції;
- пропозиції з колірного вирішення фасадів і інтер'єрів;
- пропозиції щодо реставрації пам'яток монументального мистецтва і предметів внутрішнього оздоблення;
- пропозиції з благоустрою території;
- пропозиції з пристосування пам'ятки;
- технологію реставраційних робіт із рекомендаціями щодо використання реставраційних матеріалів;
- пропозиції щодо організації робіт та їх послідовності;
- заходи щодо пожежної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища;
- техніко-економічні показники при виконанні робіт із пристосування;
- додатки: копія затвердженого реставраційного завдання на розроблення науково-проектної документації; відомості про погодження принципових рішень і протоколу обговорення проекту реставрації з рецензіями, акт про категорію складності пам'ятки, акт втрати первісного вигляду пам'ятки тощо.


2.5.2 Креслення ескізного проекту реставрації включають (рекомендований перелік, див. додаток И):
- ситуаційний план із позначенням меж території пам'ятки;
- генеральний план території пам'ятки або ансамблю;
- плани поверхів, основних ярусів, основні перерізи;
- картограми елементів пам'ятки або їх фрагментів із визначенням основних реставраційних або консерваційних робіт;
- фасади, характерні фрагменти та деталі;
- принципові інженерні та конструкторські рішення;
- колірні рішення (паспорти) фасадів та інтер'єрів;
- принципові рішення з благоустрою, вертикального планування і озеленення території пам'ятки;
- принципові рішення щодо сучасного пристосування пам'ятки.
2.5.3 Основні положення організації робіт виконуються у відповідності з обгрунтуванням науково-проектних рішень і включають:
- ситуаційний план;
- схематичний будгенплан із зазначенням тимчасових споруд, огорожі майданчика, небезпечних зон, будівельних риштувань, місць складування матеріалів і напівфабрикатів, під'їзних доріг, розміщення механізмів, схеми тимчасового енерго- та водопостачання, засобів сигналізації і пожежогасіння, попереджувальних знаків;
- схему організації руху транспорту;
- пояснювальну записку з обгрунтуванням прийнятої технології і послідовності виконання робіт з переліком обсягів робіт, специфікацією основних матеріалів, розрахунком потреби в будівельних машинах і механізмах та енерговитрат, заходи щодо протипожежної безпеки, охорони праці та навколишнього середовища;
- укрупнений план-графік виконання робіт;
- графік руху робочої сили та будівельних машин.
2.6 Робоча документація включає:
- пояснювальну записку з короткою характеристикою об'єкта реставрації, прийнятих науково-проектних і конструкторських рішень, матеріалів, видів благоустрою, особливих умов виконання робіт; технологічними вказівками щодо виконання та методиками на проведення окремих видів робіт;
- робочі креслення (рекомендований перелік, див. додаток К):
- плани та перерізи пам'ятки з позначеннями всіх втрачених або збережених елементів, що вимагають реставрації, з нанесенням розмірів, відміток, маркуванням цих елементів; виготовлення;
- креслення елементів і конструкцій, які підлягають реставрації, підсиленню, укріпленню та відтворенню;
- конструктивні креслення з вказівкою нормативних та розрахункових навантажень, розрахункові характеристики ґрунтів, гідрогеологічні умови, порядок виконання робіт та правила техніки безпеки;
- креслення виробів, шаблонів, елементів декору з вказівкою матеріалів і технології виготовлення;
- розгортки фасадів та інтер'єрів із специфікацією всіх видів робіт;
- специфікації видів та обсягів робіт по об'єкту з методичними рекомендаціями з виконання робіт;
- відомість реставраційних та опоряджувальних робіт, за необхідності з картограмою робіт;
- відомості та специфікації потреби в матеріалах, виробах, напівфабрикатах, обладнанні, цінних металах;
- об'єктні і локальні кошториси за робочими кресленнями;
- відомості ресурсів до локальних кошторисів.
2.7 Порядок визначення вартості проектування та реставрації
Вартість науково-проектних робіт і послуг визначається згідно з ДБН Д.1.1-7 та чинними нормативними документами щодо визначення цін на науково-проектні роботи, на пам'ятках.
Вартість реставраційних робіт визначається відповідно до ДБН Д.1.1-5 з врахуванням ДБН Д.1.1-1 та згідно з Ресурсними елементними кошторисними нормами на реставраційно-відновлювальні роботи (ДБН Д 2.5-1 - ДБН Д 2.5-25).
2.7.1 Для визначення кошторисної вартості робіт із реставрації об'єктів культурної спадщини розробляється така документація:
- у складі розділу "Попередні роботи" - об'єктні і локальні кошторисні розрахунки, об'єктні і локальні кошториси на протиаварійні і тимчасові консерваційні роботи і кошторисні розрахунки (або калькуляція) на розроблення науково-проектної документації;
- у складі ескізного проекту - локальні, об'єктні розрахунки та зведений кошторисний розрахунок вартості робіт** і кошториси на проектні та вишукувальні роботи, науково-методичне керівництво і авторський нагляд;
- у складі робочої документації - об'єктні та локальні кошториси за робочими кресленнями і відомостями, що містять перелік і обсяги робіт;
- у ході виконання реставраційних робіт - об'єктні і локальні кошториси на виявлені в процесі реставрації додаткові роботи за робочою документацією, розробленою на основі актів дослідження пам'ятки


в процесі реставрації і записів у "Журналі авторського нагляду за реставрацією пам'ятки та науково-технічного супроводу".
2.8 Науково-технічний супровід об'єкта культурної спадщини здійснюється згідно з ДБН В. 1.2-5:
- у ході виконання ремонтно-реставраційних робіт із метою подальшого дослідження і фіксації пам'ятки, контролю якості матеріалів і робіт, нагляду за станом пам'ятки, своєчасного вирішення проблемних питань, розроблення необхідних змін і доповнень до науково-проектної документації, розроблених на основі досліджень у процесі реставрації;
- за необхідності, після завершення ремонтно-реставраційних робіт, у ході експлуатації пам'ятки та під час тривалих перерв між окремими етапами робіт із метою нагляду за її станом, технічного контролю за наслідками прийнятих рішень та застосованих реставраційних матеріалів і методик; науково-методичного керівництва щодо її збереження.
2.9 Науково-реставраційний звіт (далі - звіт) про проведені науково-проектні і виробничі роботи є обов'язковою складовою науково-проектної документації. У звіті подаються наукові висновки за результатами досліджень та реставрації, а також рекомендації з подальшого функціонального використання, технічного утримання та експлуатації об'єкта культурної спадщини і прилеглої території.
2.9.1 Науково-реставраційний звіт включає:
- перелік вихідних документів, згідно з якими були проведені науково-дослідні, проектні та реставраційні роботи;
- короткий аналіз історико-архівних та бібліографічних матеріалів;
- дані відносно проведених комплексних наукових досліджень, перелік проведених вишукувань з додатками або посиланнями на обміри, звіти про зондажі, шурфи та інші розкриття, фотофіксацію;
- коротку характеристику прийнятих проектних рішень;
- результати науково-реставраційних досліджень у ході виконання ремонтно-реставраційних робіт;
- опис та обґрунтування змін, що внесені в проект у процесі виконання робіт;
- документи, які вплинули на хід реставрації;
- опис проведених видів реставраційних робіт, їх технологію і методику виконання;
- опис використаних будівельних та оздоблювальних матеріалів, виробів, конструкцій та обладнання;
- наукові висновки за результатами виконаних робіт.
До звіту додаються:
- акти приймання робіт та акти на приховані роботи;
- комплект виконавчих креслень - плани, фасади, розрізи;
- виконавча проектно-кошторисна документація;
- акти та протоколи нарад щодо внесення змін до проектної документації та ведення робіт;
- матеріали фіксацій пам'ятки - до початку, в процесі і після завершення робіт із реставрації;
- рекомендації з подальшої експлуатації пам'ятки.
З ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ НАУКОВО-ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
3.1 Реставраційне завдання розробляється спеціалізованою організацією за замовленням власника або уповноваженого ним органу чи користувача (далі - замовник) об'єкта культурної спадщини (додаток Ж).
На пам'ятки національного значення реставраційне завдання погоджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та затверджується центральним спеціально уповноваженим органом із питань містобудування та архітектури.
На пам'ятки місцевого значення та щойно виявлені об'єкти культурної спадщини реставраційне завдання погоджується місцевим органом у сфері охорони культурної спадщини та затверджується місцевим органом містобудування та архітектури.
Право погодження та затвердження реставраційного завдання може бути делеговано відповідно до чинного законодавства.
3.2 Затверджене реставраційне завдання разом із листом-замовленням замовник передає виконавцю науково-проектної документації (проектувальнику). До нього додаються вихідні дані:
- топоплан території із зазначенням меж земельної ділянки об'єкта культурної спадщини в масштабі 1:500 та 1:2000;
- акти технічного стану об'єкта культурної спадщини;
- акт визначення категорії складності;
- акт втрати первісного вигляду;
- технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта культурної спадщини та матеріали, інженерно-геологічних вишукувань;
- інші вихідні дані, необхідні для проектування, на вимогу виконавця.
3.3 Науково-проектна документація розробляється на підставі договорів (контрактів), укладених між замовником та проектувальником.
3.4 Науково-проектна документація виготовляється виконавцем у чотирьох примірниках і передається замовнику для погодження та затвердження згідно з цими нормами. Один екземпляр затвердженої науково-проектної документації передається в архів (центр документації) відповідного державного органу

збереження пам'яток, другий - генпідрядній організації для ведення ремонтно-реставраційних робіт, третій - повертається виконавцю для ведення авторського нагляду та зберігання в його архіві.
На прохання замовника можуть бути виготовлені додаткові примірники науково-проектної документації за додаткову оплату.
3.5 Науково-проектна документація, розрахунки, матеріали експертизи підлягають архівному зберіганню згідно з чинними нормативними документами та правилами.
3.6 Дослідження та фіксація об'єкта культурної спадщини продовжуються в ході виконання реставраційних робіт і можуть здійснюватися в рамках науково-технічного супроводу та авторського
нагляду за реставрацією пам'ятки.
3.7 При виявленні в процесі, виконання комплексних наукових досліджень або реставраційних робіт даних, які вимагають внесення змін до науково-проектної документації або виконання реставраційних робіт, необхідно про це інформувати всіх учасників реставраційного процесу для прийняття рішення та погодження змін.
Внесення змін оформляється відповідними актами та коригуваннями (доповненнями) проектної документації, погодженими з органами, що затверджували проектну документацію, та інвестором (за необхідності).
За необхідності внесення змін до науково-проектної документації укладаються окремі (або додаткові) угоди.
3.8 Після закінчення реставрації об'єкта культурної спадщини організацією, яка здійснює науково-проектні роботи, в трьохмісячний термін виготовляється науково-реставраційний звіт.
При виконанні робіт на пам'ятці протягом кількох років по закінченні календарного року видається короткий річний звіт про виконані роботи.
3.9 Складається звіт керівником авторського колективу або автором за участю спеціалістів, що здійснюють авторський нагляд за реставрацією пам'ятки та науково-технічний супровід.
4 ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО - ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
4.1 Науково-проектна документація на реставрацію пам'ятки повинна відповідати вимогам, які визначені міждержавними стандартами (Системою правил документації для будівництва (СПДБ) - ДСТУ Б А.2.4.-4 (ГОСТ 21.101), ДСТУ Б А.2.4-5 (ГОСТ 21.001), ДСТУ Б А.2.4-7 (ГОСТ 21.501), ДСТУ Б А.2.4-10 (ГОСТ 21.110), ДСТУ Б А.2.4-11 (ГОСТ 21.144-95) та (Єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД) СТ СЭВ 1633, СТ СЭВ 4409, СТ СЭВ 4937.
4.2 Звіти про наукові дослідження пам'ятки повинні відповідати вимогам ДСТУ 30008.
4.3 У текстових матеріалах, що входять до складу науково-проектної документації, приймається посторінкова нумерація.
При цьому графічні матеріали, таблиці та ілюстративні матеріали одержують свої порядкові номери і розміщуються безпосередньо за текстом, у якому є посилання на них, або, якщо їх досить велика кількість, виносяться в додаток.
Загальні вимоги до проектної та робочої документації - згідно з ДСТУ Б А.2.4-4 (ГОСТ 21.101).
4.4 Науково-проектну документацію комплектують у томи за окремими розділами, передбаченими цими нормами та ДБН В.3.2-1. Кожен том нумерують арабськими цифрами. За необхідності томи ділять на частини (книги, альбоми, частини тощо) (додаток Л).
4.5 Кожному розділу науково-проектної документації (документу), що входить до тому, надають позначення, яке вказують на обкладинці, титульному аркуші та в основних написах. До складу позначення включають базове позначення, яке встановлюють за діючою в організації системою, та через дефіс - марку (шифр) розділу проекту (див. додаток Л).
Креслення основних розділів науково-проектної документації оформляються окремими томами.
Приклад
123 - ОК Обмірні креслення, де:
123 - базове позначення (шифр об'єкта, номер договору тощо);
ОК - марка (шифр) розділу проекту Обмірні креслення.
4.6 Офіційна назва пам'ятки є єдиною (загальною) назвою для всіх основних розділів науково-проектної документації щодо цієї пам'ятки.
4.7 Науково-проектна документація, яка передається до затвердження, брошурується і повинна мати:
- титульний аркуш;
- аркуш погодження;
- список авторського колективу;
- склад (перелік) науково-проектної документації;
- зміст.

Кожен том (книга) науково-проектної документації повинен мати:
- титульний аркуш;
- аркуш погодження (за необхідності);
- список виконавців;
- зміст.
4.8 Титульний аркуш повинен містити:
- назву організації-виконавця (заповнюється в точній відповідності з юридичною назвою організації);
- назву пам'ятки;
- назву науково-проектної документації;
- позначення документа;
- назву тому (частини, книги);
- номер та назву тому;
- підписи:
- керівника організації-виконавця;
- відповідального за науково-ІІроектну роботу організації або керівника майстерні (відділу);
- наукового керівника авторського колективу;
- (додаток М).
4.9 Аркуш погодження повинен мати підписи уповноважених осіб організацій, що внесені в аркуш погодження і визначені реставраційним завданням та АПЗ.
4.10 Аркуш списку авторського колективу повинен мати підписи членів авторського колективу і особи, відповідальної за науково-проектну роботу організації.
4.11 Аркуш складу (переліку) науково-проектної документації підписується науковим керівником та начальником (керівником) підрозділу науково-проектної організації.
4.12 Креслення, обміри, натурні дослідження, картограми та інше повинні мати підписи:
- головного архітектора (інженера) проекту;
- наукового керівника;
- керівника майстерні (відділу);
- відповідальних виконавців;
- особи, яка здійснює контроль документації.
4.13 Склад підписів може уточнюватись у залежності від складу і структури проектної організації та за наявності субпідрядників чи окремих фізичних осіб.
4.14 Підписи кошторисної документації встановлені чинним порядком визначення вартості об'єктів культурної спадщини на території України.
5 НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ СУПРОВІД, НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ КЕРІВНИЦТВО, АВТОРСЬКИЙ
НАГЛЯД ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО
5.1 Дослідження пам'ятки і розроблення науково-проектної документації здійснюється проектувальником в особі авторського колективу (або автора) з виконанням ним науково-технічного супроводу та функцій авторського нагляду в процесі проведення робіт із реставрації пам'ятки.
5.2 Для координації виконання науково-проектних робіт і роботи авторського колективу призначається науково-методичний керівник цього колективу (науковий керівник), який здійснює наукове керівництво, координує розроблення відповідної науково-проектної документації, ведення науково-технічного супроводу та авторського нагляду за реставрацією.
5.3 Науковий керівник:
- координує роботу авторського колективу;
- бере участь у розробленні принципових та концептуальних рішень щодо дослідження, реставрації та збереження пам'ятки;
- здійснює дослідження пам'ятки;
- здійснює науково-методичне керівництво роботами на пам'ятці;
- контролює якість розроблення науково-проектної документації, її відповідність положенням чинних норм і правил;
- несе відповідальність за наукову обґрунтованість проектних рішень;
- веде особисто і координує роботу авторського колективу щодо авторського нагляду за реставрацією пам'ятки.
5.4 Ведення авторського нагляду за реставрацією пам'ятки є обов'язковим і включає:
- нагляд за дотриманням проектних рішень;
- науково-методичне керівництво веденням робіт на об'єкті культурної спадщини;
- спостереження за веденням реставраційних робіт та станом пам'ятки;
- внесення пропозицій і доповнень щодо необхідних змін науково-проектної документації;
- призупинення проведення окремих видів робіт за необхідності дослідження і фіксації необстежених

або нововиявлених частин, елементів і деталей пам'ятки, а також при загрозі непередбачених деформацій чи руйнування конструкцій, при систематичному недотриманні робочої документації і вказівок авторського нагляду;
- участь у роботі комісій із приймання виконаних ремонтно-реставраційних робіт;
- участь у нарадах (науково-методичних, консультативних тощо) та роботі комісій із питань дослідження, реставрації та збереження об'єкта культурної спадщини, внесення змін та доповнень до науково-проектної та проектно-кошторисної документації;
- ведення журналу авторського нагляду;
- участь у підготовці науково-реставраційного звіту.
5.5 Авторський нагляд за реставрацією пам'ятки - дотриманням архітектурних та конструктивних рішень, використанням матеріалів та дотриманням технології реставраційних процесів, здійсненням науково-методичного керівництва тощо - покладаються на спеціалізовані науково-реставраційні організації - розробники відповідного розділу проекту.
5.6 Науково-технічний супровід об'єкта культурної спадщини на етапах реставрації та експлуатації здійснюється відповідно до ДБН В.1.2-5 в частині, яка не суперечить положенням п.2.8 цих норм.
5.7 Авторський нагляд за реставрацією пам'ятки та науково-технічний супровід об'єкта культурної спадщини можуть виконуватись на підставі окремого контракту (договору).
5.8 Рекомендації та зауваження, які зроблені в рамках методичного керівництва, авторського нагляду за реставрацією пам'ятки та науково-технічного супроводу, фіксуються в "Журналі авторського нагляду за реставрацією пам'ятки та науково-технічного супроводу" (далі - журнал авторського нагляду) (додаток Н), і є обов'язковими для замовника і підрядних організацій і можуть бути відміненими тільки відповідним органом охорони культурної спадщини за погодженням відповідного спеціально уповноваженого органу містобудування і архітектури.
5.9 Журнал авторського нагляду, прошнурований і завірений підписом автора або наукового керівника авторського колективу, разом з дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини на проведення ремонтно-реставраційних робіт зберігається у відповідального виконавця робіт, видається для внесення вказівок автору або членам авторського колективу і надається комісії з приймання робіт разом з іншою документацією.
Після завершення реставрації об'єкта культурної спадщини журнал передається відповідальним виконавцем робіт за актом науковому керівнику авторського колективу або автору для використання в роботі над розділом науково-проектної документації "Науково-реставраційний звіт". Після завершення звіту журнал передається на зберігання замовнику.
5.10 Авторське право на науково-проектну документацію охороняється згідно з Законом України "Про авторське право і суміжні права" та іншими законодавчими актами. Публікація матеріалів науково-проектної документації на реставрацію об'єктів культурної спадщини виконується за погодження авторів проекту. При використанні в проектних рішеннях винаходів і патентів у відповідних розділах проектів необхідно на них посилатися.
5.11 Прізвища попередніх авторів розробок науково-проектної документації та виконавців реставрації зазначаються в історичній довідці.
5.12 Застосування при реставрації об'єкта культурної спадщини будь-яких раніше розроблених проектних рішень погоджується з їх розробником та відповідним органом охорони культурної спадщини.
6 ПОГОДЖЕННЯ, ЕКСПЕРТИЗА ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
6.1 Науково-проектна документація на реставрацію затверджується замовником і погоджується:
- на пам'ятки національного значення - центральним органом з охорони культурної спадщини та спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури;
- на пам'ятки місцевого значення та щойно виявлені об'єкти культурної спадщини – місцевим органом охорони культурної спадщини та місцевим спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури;
- інвестором (за необхідності, відповідно до інвестиційного договору).
6.2 Науково-проектна документація на реставрацію погоджується та затверджується після розгляду та схвалення на:
- науково-методичних радах з питань охорони культурної спадщини щодо пам'яток національного значення;
- консультативних радах з питань охорони культурної спадщини щодо пам'яток місцевого значення та щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
6.3 Погоджувальними та затверджувальними частинами науково-проектної документації є:
-для окремих об'єктів (споруд):
концептуальні рішення (за необхідності);
науково-проектна документація на протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи;

ескізний проект реставрації;
- для архітектурних комплексів (ансамблів):
програми науково-реставраційних робіт (з концептуальним архітектурним рішенням);
ескізні проекти реставрації окремих складових комплексу (ансамблю).
6.4 Науково-проектна документація на реставрацію об'єкта культурної спадщини, пов'язана зі змінами конструктивної системи або переплануванням об'єкта, прилеглої території та інженерних комунікацій, підлягає обов'язковій комплексній державній експертизі відповідно до чинних норм.
Науково-проектна документація, яка не підлягає обов'язковій державній експертизі, може бути передана на експертизу за рішенням замовника.
6.5 Науково-проектна документація щодо проведення земляних робіт на об'єктах культурної спадщини, розташованих в межах зон санітарної охорони джерел господарсько-питного водопостачання, курортних та рекреаційних об'єктів, санітарно-захисних зон територій кладовищ, поховань тварин, об'єктів захоронения небезпечних відходів, погоджується з установами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Документація на інженерні мережі погоджується з відповідними місцевими експлуатуючими службами, ресурсопостачальними організаціями, якщо така вимога міститься в наданих ними технічних умовах.
6.6 Робоча документація, виконана у відповідності із погоджувальними частинами науково-проектної документації (див. п. 6.3), не підлягає погодженню та експертизі.
При внесенні змін та доповнень до вже затвердженої (погодженої) науково-проектної документації щодо кошторисної вартості, природи будівельних матеріалів, конструктивних, просторово-планувальних, колористичних та інших концептуальних рішень, то така проектна (робоча) документація підлягає затвердженню (погодженню) в частині набутих змін.
6.7 Погодження та експертиза науково-проектної документації здійснюється за поданням і за кошти замовника.
Проектувальник зобов'язаний надавати необхідні пояснення щодо проектних рішень та доопрацювати науково-проектну документацію за зауваженнями експертизи, якщо були допущені порушення нормативних вимог.
6.8 Реставрація пам'ятки без погодженої та затвердженої науково-проектної документації не дозволяється.

ДОДАТОК А
(довідковий)

ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА НОРМАТИВНИХ ДОКУМЕНТІВ,
НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ В ЦИХ НОРМАХ

Закон України від 8.06.2000 № 1805-ІІІ Про охорону культурної спадщини
Закон України від 18.03.2004 № 1626-IV Про охорону археологічної спадщини
Закон України від 1.06.2000 № 1775-ІІІ Про ліцензування певних видів господарської діяльності
Закон України від 14.10.94 № 2627-ІІІ Про авторське право і суміжні права
ЮНЕСКО, XVII сесія; Париж, 1972 р. Конвенція з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини
Сторони Європейської культурної конвенції, 1992 р. Європейська конвенція з охорони археологічної спадщини
Рада Європи, Гранада, 1985 р. Конвенція з охорони архітектурної спадщини Європи
ДБН А.2.2-3-2004 Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва
ДБН В.1.2-5:2007 Науково-технічний супровід будівельних об'єктів
ДБН В.3.2-1-2004 Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятниках культурної спадщини
ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення
ДСТУ Б А.2.4.-4-99 (ГОСТ 21.101-97) СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації
ДСТУ Б А.2.4-5-95 (ГОСТ 21.001-93) СПДБ. Загальні положення.
ДСТУ Б А.2.4-7-95 (ГОСТ 21.501-93) СПДБ. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень
ДСТУ Б А.2.4-10-95 (ГОСТ 21.110-95) СПДБ. Правила виконання специфікації обладнання, виробів і матеріалів
ДСТУ Б А.2.4-11-95 (ГОСТ 21.144-95) СПДБ. Правила виконання ескізних креслень загальних видів нетипових виробів
СТ СЭВ 1633-79 ЕСКД СЭВ. Чертежи зданий и сооружений. Изображение вертикальных конструкций
СТ СЭВ 4409-83 ЕСКД СЭВ. Чертежи строительные. Правила выполнения чертежей деревянных конструкций
СТ СЭВ 4937-84 ЕСКД. Чертежи строительные. Каменные конструкции
ДБН Д.1.1-1-2000 Правила визначення вартості будівництва
ДБН Д.1.1-5-2001 Вказівки щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на реставраційно-відновлювальні роботи
ДБН Д.1.1-7-2000 Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України
ДБН Д 2.5-1-2001 Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Археологічні і земельні роботи в зоні пам'ятників історії і культури
ДБН Д 2.5-2-2001 Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення фундаментів і конструкцій з бутового каменю
ДБН Д 2.5-3-2001 Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення цегляних кладок
ДБН Д 2.5-4-2001 Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення конструкцій і декору з природного каменю
ДБН Д 2.5-5-2001 Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення дерев'яних конструкцій і деталей
ДБН Д 2.5-6-2001 Ресурсні елементні кошторисні норми на реставраційно-відновлювальні роботи. Реставрація і відтворення покрівель
ДБН Д 2.5-7-2001


Информация о документе
Формат: DOC

Скачали: 979

Категория: Проектирование


Похожие документы

    Генерация: 0.367 сек. и 6 запросов к базе данных за 0.001 сек.